"Коханий мене в усьому підтримує": Технік F-16 Вероніка розповіла про службу, виклики та мрію (фото)

Військовослужбовиця Повітряних Сил Вероніка – технік багатоцільового винищувача F-16. Її шлях до авіації розпочався ще з дитинства, вона мимоволі вдивлялася в небо коли летів літак вимальовуючи каскади фігур і піруети, і затамовувавши подих мріяла стати офіцером. Пройшовши навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил, вона стала однією з перших жінок, які освоїли технічні спеціальності в авіації. Історію військовослужбовці розповіло Повітряне командування «Центр», передають Патріоти України.

Після початку великої війни Вероніка проходила службу на Західній Україні, а згодом отримала можливість перенавчитися на F-16. Пройшовши успішну підготовку у Данії та Великій Британії, де вивчала технічне обслуговування винищувача та вдосконалювала знання англійської мови зрозуміла, що мрія всього ії життя збувається.

Підготовка до роботи з F-16 стала для Вероніки новим професійним викликом. Навчання за кордоном вимагало швидкого засвоєння величезного обсягу інформації, адаптації до нових технічних стандартів та роботи виключно англійською мовою.

«Інструктори детально пояснювали кожен аспект обслуговування літака, ділилися своїм досвідом та відповідали на всі наші запитання. Вони розуміли, що для нас це не просто навчання – це підготовка до виконання реальних бойових завдань», – каже дівчина.

Завдяки допомозі іноземних партнерів Вероніка, як і інші українські військові, змогла швидко освоїти нову техніку, і зараз ці знання вже працюють на захист нашого неба. Підтримка союзників не закінчується – вони продовжують переживати за Україну, допомагати нам вдосконалювати свої навички та посилювати оборону неба.

«Моя робота – це щоденна перевірка кожної деталі, щоб літак був у бойовій готовності. Ми стежимо за всіма системами, перевіряємо заправку, стан механізмів, усуваємо будь-які несправності. Гордість це бачити, як літак злітає, знаючи, що він виконає важливе завдання, і обовязково має повернутися додому», – пояснює Вероніка.

Військова зізнається, що її робота – це не лише технічна відповідальність, а й велика емоційна напруга. Адже кожен виліт – це ризик, і кожен технік хвилюється за своїх льотчиків.

«Найважче – це очікування. Після зльоту кожна хвилина здається вічністю, поки не побачиш літак, що повертається на базу. Тоді можна нарешті видихнути», – каже технік.

Перше, що зробить захисниця після перемоги – це нарешті зустрінеться зі своєю родиною. Через війну вона не бачила близьких вже довгий час. «Я мрію вийти заміж! Маю плани на майбутнє, є підтримка мого майбутнього чоловіка, яка мене надихає на життя! Доречі він теж військовий! Мріємо народити дитину у вільній країні, без повітряних тривог і вибухів», – ділиться дівчина.