Коли супутники на орбіті Землі не моніторили все наскрізь: Яке місто в СРСР намагалися приховати у лісі під Москвою

Про закриті військові міста в СРСР чули, напевно, всі. Проте вони були не єдиними об’єктами, які радянська влада ховала навіть від власних громадян, передають Патріоти України.

Наприклад, жителі Московської області могли піти по гриби у ліс, заблукати і зненацька натрапити посеред хащів на багатоповерхівки. Не дачі, не паркан і навіть не покинуту базу – на справжній міський квартал. Так посеред глухого лісу совєти ховали місто Протвіно.

Приховане лісове поселення Протвіно виникло зовсім не випадково і не через природний розвиток. Його поява – результат рішення радянських фізиків-ядерників. Наприкінці 1950-х тут запланували будівництво масштабного протонного прискорювача У-70. На той час його вважали одним з найсучасніших наукових об’єктів у світі. Це був не просто окремий пристрій, а цілий комплекс із кільцем довжиною близько півтора кілометра.

Усе зводили в умовах суворої секретності. Саме тому місце для будівництва обрали подалі від доріг і населених пунктів – серед лісу, де менше шансів привернути увагу. Коли ж постало питання житла для науковців, з’явилася ще одна вимога: зробити так, щоб місто було максимально непомітним навіть із повітря. Ліс навколо частково зберігали спеціально. Він слугував для будинків природним укриттям.

Будівництво стартувало у 1960 році. Паралельно розвивався закритий населений пункт під назвою Серпухов-7 – саме так до середини 1960-х називали майбутнє Протвіно. У 1963 році тут відкрили Інститут фізики високих енергій, який фактично і став серцем міста: більшість його мешканців були пов’язані з наукою та роботою на цьому об’єкті.

З роками статус Протвіна змінювався. У 2023 році його об’єднали з Пущиним і Серпуховом в один міський округ, і формально воно втратило статус окремого наукограда. Водночас уся ця територія загалом зберегла наукову спеціалізацію.

Сьогодні Протвіно часто називають "містом із минулого майбутнього". Його забудова залишилась типовою для 1960-х. Воно досі відображає уявлення про те, яким мав бути XXI століття в СРСР: функціональність, простір, багато зелені. Частину цих ідей справді вдалося реалізувати. Проте передовою науковою державою Союз так і не став. Не в останню чергу саме тому, що ховав від світу свої розробки. Така секретність і відірваність від світових процесів веде саме до деградації, а не до розвитку науки.