"Кордон" виник близько 30 млн років тому: На Землі існує невидима лінія, яку ніколи не перетинають дикі тварини

Тваринні царства Азії та Австралії сформувалися як зовсім різні світи завдяки невидимій лінії, яка проходить прямо між двома сусідніми континентами. Більшість диких тварин ніколи не перетинають цю уявну межу, навіть птахи. Про це повідомляє Science Alert, передають Патріоти України.

Цей кордон для тварин виник близько 30 мільйонів років тому, коли Австралійська тектонічна плита зіткнулася з Євразійською тектонічною плитою та створила архіпелаг, змінивши напрямок океанічних течій та створивши новий регіональний клімат.

Відтоді в Індонезії та Малайзії еволюціонували мавпи, людиноподібні мавпи, слони, тигри та носороги, а з іншого боку, в Новій Гвінеї та Австралії, процвітають сумчасті, однопрохідні, гризуни та какаду. Дуже мало видів поширені з обох боків цієї межі, яку називають лінією Воллеса — на честь натураліста Альфреда Рассела Воллеса.

Саме цей дослідник вперше помітив разючу різницю в тваринному світі (переважно ссавців) під час дослідження регіону в середині 19 століття. «Ми можемо вважати встановленим, що Ломбокська протока [між Балі та Ломбоком] шириною лише 15 миль [24 кілометри] позначає межу та різко розділяє два великі зоологічні регіони земної кулі», — писав Воллес.

Лінія, яку він провів на карті понад століття тому, досі вважається гіпотетичним еволюційним бар’єром, хоча дебати щодо її точного розташування та механізмів тривають.

Лінія Воллеса

Лінія Воллеса відділяє шельф Азійського континенту від шельфу Австралійської тектонічної плити. Це геологічна лінія, але вона також кліматична та біологічна.

Глибокі океанські канали, такі як протока Ломбок, розділяють кожен шельф, що ускладнює перетин тваринами. Навіть коли рівень моря в далекому минулому був набагато нижчим, ніж сьогодні, ця прірва все ще існувала.

Хоча невидима лінія Воллеса найбільш очевидна при порівнянні ссавців в Азії та Австралії, вона також існує для птахів, рептилій та інших тварин. Навіть істоти з крилами зазвичай не перетинають лінію Воллеса, а в океані деякі види риб і мікробів демонструють генетичні відмінності з одного боку кордону порівняно з іншим, що свідчить про дуже незначне змішування між популяціями.

Ученим ще належить з’ясувати, які невидимі бар’єри стримують ці види. Однак середовище існування та клімат, ймовірно, є факторами, що підкреслюють еволюційний розрив.