Коронавірус - ще "квіточки": Названо найстрашніші епідемії в світі

Так, все нове завжди лякає, особливо якщо це явище хоч якось може зазіхнути на життя, здоров'я і добробут. Однак і паніці піддаватися теж не варто, адже цей же коронавірус – ще не найстрашніше, що могло б статися, тим більше, що його наслідки виліковні. Експерти підготували для вас добірку найбільш смертоносних епідемій в історії людства, які доведуть вам, що коронавірус – це ще "квіточки".

Натуральна віспа

Ця відома з давніх часів інфекція має смертність близько 40%, при цьому навіть якщо заражений виживав, в більшості випадків алишався сліпим і вкритим шрамами-кратерами від виразок на все життя.

Вперше історичні документи згадують про віспу в IV столітті. Тоді вона охопила населення Азії і її наслідки були плачевними: населення Китаю і Кореї скоротилося вчетверо, Японії – на 40%.

Пізніше, в XVII-XVIII століттях, в Європі і Росії через віспу щорічно населення скорочувалося на 1,5 мільйона, а інвалідами залишалися близько 20 мільйонів пацієнтів. До речі, саме в цей період медики і науковці стали відзначати закономірність, що найменше заражених серед людей, які постійно контактують з тваринами (доярки, пастухи і т.д.) і незабаром встановили, що інфікування коров'ячою віспою робить людський організм стійким до натуральної (чорної) віспи.

Цей факт і став прецедентом для створення вакцини і подальшої нейтралізації загрози. І нехай зараз віспа вважається "мертвою" інфекцією (в світі є тільки два зразка вбивчого вірусу, надійно захованих в наукових центрах в США і Росії), за загальними підрахунком віспа в ХХ столітті вбила близько 400 мільйонів чоловік.

Бубонна чума

Її називають ще "чорна смерть", оскільки в період пандемії захворювання скоротило населення планети втричі. Як відомо, перші згадки про чуму з'явилися в 540 році, а до 640 року її жертвами стали 150 мільйонів чоловік (при загальному населенні 400-450 мільйонів).

Другий її епізод припав на ХІХ століття, охопивши одночасно Африку і Євразію, а потім і інші материки. Наслідки другого епізоду жахають – населення Європи скоротилося на 40%, в Індії і Китаї вимирали цілі міста і села, а про кількість жертв в Африці навіть говорити страшно.

Втретє чума "вибухнула" в 1855 році в Китаї, а до початку ХХ століття розлетілася по всьому світу (виною тому військові дії і торгівля). Наслідки цього спалаху були вже не такими масштабними, як попередні (жертвами стали близько 20 мільйонів чоловік), проте все одно жахають.

Змусили чуму відступити радянські вчені в 1947 році. Так, в період чергового спалаху в Маньчжурії вони першими в світі застосували стрептоміцин, завдяки чому одужали навіть самі безнадійні пацієнти.

Грип "Іспанка"

Згідно з наявними історичними документами, з 1918 по 1919 роки іспанський грип (назва пов'язана з тим, що найбільше від хвороби постраждало населення Іспанії) забрав життя близько 100 мільйонів чоловік. Відомо, що тоді штамом грипу H1N1 заразилися близько 30% населення всієї планети.

При цьому влада європейських країн всіляко тримала в секретності тему епідемії (можливо тому, що ці події припали на поствоєнний період і підірвати авторитет після перемоги в Першій світовій війні безсиллям перед якимось там вірусом не хотілося). Однак незважаючи на причини, приховування призвело до того, що інфекція швидко "розлетілася" по всьому світу, забравши мільйони життів.

Малярія

В очах європейців ця хвороба виглядає екзотичною (адже першоджерело інфікування – малярійний комар, який живе виключно в тропічних країнах). Однак для жителів (і гостей) тропіків до цього дня несе загрозу, щорічно забираючи життя близько мільйона чоловік. До речі, з розвитком авіасполучення і експорту ризик зараження малярією істотно виріс і для держав, які не мають відношення до тропіків.

Названі дані не дуже лякають? Тоді наведемо приклад з недалекого минулого. У 1906 році до будівництва Панамського каналу було залучено 26 тисяч американців, з яких, по закінченню будівництва, з діагнозом "малярія" були госпіталізовані 21 тисяча осіб. А за період Другої Світової війни жертвами малярії стали близько 60 тисяч американських солдатів, які перебували в Африці і Південній частині Тихого океану. Вражає? Отож!

Туберкульоз

Назва цієї хвороби у нас на слуху чи не щодня, при цьому чомусь паніки, на відміну від нового коронавіруса, вона не викликає. Напевно, вже "приїлася".

Хоча насправді туберкульоз також відноситься до захворювань, які свого часу, суттєво скорочували чисельність населення планети.

Так, в XIX столітті жертвами туберкульозу стали 25% дорослого населення Європи, в XX столітті він забрав життя близько 100 мільйонів чоловік.

І нехай вже виявлено корінь зла (визначена бактерія, яка викликає захворювання) і існують вакцини, повністю побороти туберкульоз поки не вдається. Вчені кажуть, що на сьогоднішній момент в світі кожну секунду з'являється новий епізод інфікування туберкульозом, при цьому кожен третій є носієм інфекції. Так, згідно з даними ВООЗ, щорічно від туберкульозу помирає близько 1,5 мільйонів осіб, незважаючи на те, що своєчасна діагностика і лікування здатні врятувати життя.

Лихоманка Ебола

Незважаючи на ажіотаж навколо нового китайського коронавіруса, найстрашнішою епідемією в світі на сьогоднішній день є лихоманка Ебола.

Загроза пандемії сколихнула світ в 2014 році, перші епізоди інфікування були відзначені в Гвінелі, потім швидко вірус дістався до Ліберії, Нігерії, Сенегалу і т.д.

Як відомо, рівень смертності від вірусу Ебола становить близько 90%, при цьому від нього немає не тільки вакцини, але і дієвого лікування. У Західній Африці жертвами лихоманки стали вже понад 2700 осіб, і вірус продовжує наполегливо поширюватися по всьому світу.