"Кривдник дзвонить брату і вимагає брехати, що це він так невдало впав": На полігоні капітан ледь не до смерті побив бійця, який пройшов бої в Бахмуті

На заході України 30-річний боєць Назар Матвіїшин став жертвою побиття. Це сталося на полігоні у Львівській області, де наразі тимчасово дислокується його підрозділ, передають Патріоти України.

Напередодні прикордонника госпіталізували у військовий госпіталь із діагнозом «гострий апендицит», однак в ході операції, лікарями виявлено сильні пошкодження внутрішніх органів. Й вже потім з'ясувалось, що захисника, який лише повернувся із пекельних боїв на Донеччині, жорстоко побив командир.

За цим фактом ДБР та військова прокуратура зареєстрували кримінальне провадження. У свою чергу рідні потерпілого наполягають на справедливому розслідуванні, бо побоюються, що винуватець, який вже почав залякувати свідків, може уникнути відповідальності. Крім того, зазначають вони, побиття у частині відбуваються на постійній основі як «профілактика».

«Побиття відбуваються на постійній основі як «профілактика»

- Наша родина мешкає у селі Великі Грибовичі, у мирному житті Назар займався будівельною справою, власної сім'ї не встиг створити, — розповіла «ФАКТАМ» сестра потерпілого воїна Марта Матвіїшин. — Після повномасштабного вторгнення він оббивав пороги всіх військкоматів, бо хотів боронити країну. Але не був їм цікавим, тому що жодного досвіду службу не мав. То ж йому сказали, що як тільки буде потреба, знайдуть його. Проте Назар був непохитним. Й на початку травня 2022 року брата таки взяли добровольцем, і він потрапив до прикордонних військ в одну з частин на Львівщині. Навчання пройшов на Волині, ніс службу на кордоні. Потім з побратимами їх відправили у Бахмут, де без ротацій вони провели 90 днів. Що ми тоді переживали, одному Богу відомо. Весь час недоспані ночі, сльози та молитви. У січні 2023 року брат приїхав на 10 днів відпустки додому, тоді воював у Часовому Яру на Донеччині. Там теж відбувались жахи, брат надсилав фото та відео, де не раз дякував Всевишньому, що вижив після чергового бою. Нещодавно бійці тієї частини, серед яких брат, повернулись у розташування частини. Ми ще їздили з мамою до нього й возили йому нову форму, бо стара була зрешечена осколками. Додому бійців не відпускали, перевели на полігон. Там у Назара й стався конфлікт з капітаном Іваном Зазульчаком.

— Що вам відомо про цю ситуацію?

- Я дуже просила брата розповісти про пережите, він спочатку не хотів, бо боявся, що як повернеться назад, його можуть вбити. Мені він довірився й навіть показав фото свого кривдника — високого, кремезного спортсмена. Знаю, що до цього Назар не знав того Івана й вони разом не воювали. Наскільки мені відомо, брат вийшов з палатки пізно ввечері, щоби сходити у туалет. А офіцерський склад неподалік сидів на лавочці та, ймовірно, випивали. Капітан вчепився до брата зі словами: «Що ти там сциш?» Слово за слово й почався конфлікт. Капітан почав бійку, він наніс такі важкі удари брату в область живота, що йому стало дуже погано. Хтось викликав швидку. Унаслідок розриву печінки в брата стався внутрішній крововилив. Якщо б лікарі вчасно не зробили операцію, він би помер. Що цікаво, попередньо командування частини заявило лікарям шпиталю, що у Назара апендицит. Та лікарі, провівши свої обстеження, заявили, що це не так. Вони помітили сліди побиття. 26 червня брата терміново оперували.

Пощастило нам з медиками, адже лікуючий хірург заявив, що навіть під дулом автомату не змінить висновку. Саме він викликав внутрішню безпеку, ми вдячні цій людині.

«Керівництво каже до захисників, які вижили у тому пеклі і на руках яких кров побратимів: «Пі…ри, підйом»

Коли допитують свідків серед інших солдатів, то вони мовчать, бо знаходяться на території полігону і є страх за своє життя. Чесно кажучи, я коли побачила фото того чоловіка — то сама би боялась його. Мій Назар високий та худенький, а той в рази більший.

— А що сам капітан, який і побив брата? Є якась реакція від нього?

- Він телефонував брату, просив, аби я забрала заяву в органи, й щоб змінилась версія на те, що це Назар впав з другого поверху. Але ми націлені битись до кінця. Бо завтра цей капітан когось просто вб'є ні за що. Вони там знущаються над бійцями. Знаєте, як вони звертаються під час підйому о шостій ранку до них? Керівництво каже до захисників, які вижили у тому пеклі і на руках яких кров побратимів: «Пі…ри, підйом». Ось така «повага» від тих, хто був у тилу. Зазначу, що мій брат людина неконфліктна, ось до мене телефонував його командир й просив провідати. Його люблять та поважають, він один з небагатьох на відмінно здав стрільбу на ПЗРК і отримав сертифікат. Назар мав велике майбутнє в армії, але зараз лежить у реанімації калікою. Це дуже несправедливо.

У соцмережі сестра військовослужбовця опублікувала документ за підписом чергової частини — старшої лейтенантки медичної служби Наталі Польової-Надюк. В ньому йдеться про те, що Назара госпіталізували у шпиталь з діагнозом «гострий апендицит». Його відразу ж прооперували.

«Під час хірургічного втручання додатково було виявлено закриту тупу травму черевної порожнини, закритий розрив IV сегменту правої долі печінки І-ІІ ступеня, забій підшлункової залози, брижі тонкого та товстого кишківника. Гемоперитонеум (кровотеча в черевну порожнину — Авт.). Вторинний катаральний апендицит. Загальний стан хворого стабільний відповідає важкості проведеного оперативного втручання. Пацієнт перебуває в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії», — читаємо у документі.

У Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону повідомили, що за фактом побиття солдата відкрили кримінальне провадження.

«За вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією ч.5 ст.426−1 КК України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень)», — заявила речниця військової прокуратури Юлія Шевченко.

Розслідування справи здійснює ДБР. Наразі правоохоронці проводять невідкладні слідчі дії на території військової частини, опитують свідків, потерпілого. Якщо вину капітана доведуть, йому загрожує до 12 років позбавлення волі.