Квіти, які можна з’їсти: історія лучанки, що створює зефірні букети

Лучанка Вікторія Малявко перетворила звичайний зефір на справжнє мистецтво. За кілька років вона створила понад тисячу букетів із їстівних квітів, які сьогодні замовляють не лише в різних куточках України, а й за кордоном, передають Патріоти України з посиланням на видання konkurent.ua.

Історія її справи почалася в непростий період — на початку повномасштабної війни. Саме тоді жінка знайшла для себе спосіб не лише заробітку, а й емоційної підтримки: творчість допомагала не втрачати внутрішню рівновагу.

Вікторія виховує двох дітей — доньку та сина з синдромом Дауна. Каже, що після його народження зрозуміла: має максимально присвятити себе родині й зробити все, щоб дитина комфортно почувалася в суспільстві. Це вимагало багато зусиль — як у навчанні, так і в щоденному розвитку.

Попри складнощі, жінка намагалася зберігати легкість і позитив у сім’ї. Вона переконана: емоційний стан матері безпосередньо впливає на дітей, тому важливо залишатися ресурсною і життєрадісною.

Любов до творчості супроводжувала її з дитинства. Колись Вікторія мріяла стати дизайнеркою, адже завжди любила малювати та вигадувати щось нове. Згодом це захоплення трансформувалося у власну справу — їстівну флористику.

Спочатку поєднувати материнство і роботу було непросто. З часом вона вибудувала власний ритм: ранок присвячує дітям, а після — домашнім справам і створенню букетів.

Її роботи — це не просто десерти, а емоції. Майстриня зізнається, що створює кожен букет так, ніби готує його для себе. Вона прагне до максимальної схожості з живими квітами, щоб викликати у людей щире захоплення.

Для виготовлення використовує натуральні інгредієнти: фруктові та ягідні пюре — яблучне, полуничне, вишневе чи малинове. Сировину готує самостійно, зважаючи на сезонність. Барвники також обирає натуральні, попри їхню високу вартість, адже для неї важлива якість.

Форму квітів надає за допомогою кондитерських насадок. Однією з найскладніших композицій вважає жоржини — через велику кількість пелюсток і необхідність точно контролювати тиск. Водночас тюльпани створюються значно швидше.

Процес роботи передбачає кілька етапів: спочатку формується основа, далі — дрібні деталі та суцвіття. У середньому один букет складається з десятків елементів. Найбільший її рекорд — 20 букетів за день, кожен із яких містив по 21 «квітці».

До справи долучаються і діти. Донька допомагає зйомкою та спілкуванням із клієнтами, а іноді й дегустує мамині солодкі творіння.

Сьогодні зефірні букети Вікторії замовляють навіть у прифронтові міста. Часто їх купують люди з-за кордону, щоб привітати рідних в Україні. І саме це, за словами майстрині, приносить найбільше задоволення — бути частиною чиїхось важливих моментів.

Головним джерелом натхнення для неї залишаються діти. Саме вони щодня мотивують рухатися вперед і створювати красу, яка дарує людям радість.