Лякалки про чудовиськ, які топлять кораблі, виявились не порожнім міфом: Біологи з'ясували, що за гіганти атакували давніх мореплавців, котрі мали нещастя потурбувати володарів океану

Те, що колись здавалося морськими легендами, отримало наукове підтвердження. Вперше дослідники змогли зафіксувати на відео, як кашалоти використовують голову як таран — поведінку, яку ще у XVIII–XIX століттях описували моряки.

Саме такі історії колись надихнули Мобі Діка Германа Мелвілла, де гігантський кит атакує корабель.

Що саме побачили вчені

Дослідження, опубліковане в Marine Mammal Science, базується на спостереженнях за кашалотами біля Азорських і Балеарських островів у 2020–2022 роках, передають Патріоти України.

За допомогою дронів вдалося зафіксувати три випадки такої поведінки. У кожному з них «таран» використовували молоді самці.

Сценарії були різні:

• у двох випадках самці спочатку зіштовхувалися головами, а потім один відштовхував іншого;
• в іншому — самець після «маневрування» раптово врізався в самицю, змусивши її швидко відступити.

Наскільки сильний удар

Один із зафіксованих ударів дозволив ученим оцінити його силу — приблизно 200 кілоньютонів. Для порівняння: дорослий самець міг би вдарити з силою до 1000 кілоньютонів.

Це співвідноситься з припущеннями, що саме такі удари могли колись пошкоджувати дерев’яні корпуси кораблів.

Навіщо кашалоти це роблять

Причини такої поведінки поки остаточно не зрозумілі, але є кілька гіпотез:

• боротьба між самцями за самицю;
• своєрідне «тренування» перед дорослим життям;
• демонстрація сили в межах соціальної ієрархії.

Цікаво, що такі удари можуть бути небезпечними і для самих китів. У їхній голові розташовані складні органи, пов’язані з ехолокацією, і сильні зіткнення теоретично можуть їх пошкодити.

Чому це важливе відкриття

До цього моменту «таранна» поведінка кашалотів залишалася на рівні історичних свідчень і теоретичних моделей. Тепер же є реальні відеодокази.

Це відкриття не лише підтверджує давні морські історії, а й допомагає краще зрозуміти соціальну поведінку одних із найрозумніших мешканців океану.

І, можливо, змушує трохи інакше подивитися на легенди про китів, які колись здавалися перебільшенням.