В Україні запроваджують єдині критерії госпіталізації пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я затвердило правила, за якими лікарі визначатимуть, чи потрібне людині лікування в стаціонарі, чи вона може отримувати медичну допомогу амбулаторно. Водночас нововведення викликало занепокоєння серед медиків, які побоюються, що надмірна орієнтація на формальні критерії може створити ризики для пацієнтів, передають Патріоти України.
Нові вимоги передбачені Стандартом «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги», затвердженим наказом МОЗ № 1044 від 30 липня 2026 року.
Раніше підстави для госпіталізації визначали різні медичні протоколи та внутрішні документи лікарень. Тепер їх об’єднали в один нормативний документ, який регулює шлях пацієнта від рішення про госпіталізацію до переведення в інше відділення або виписки. Правила поширюються на медичні заклади незалежно від форми власності.
Сам по собі діагноз не означає, що людині обов’язково потрібне стаціонарне лікування. Лікар має оцінити загальний стан пацієнта, перебіг захворювання, результати обстежень, супутні хвороби та можливість безпечно лікуватися вдома.
Підставами для госпіталізації можуть бути:
Для окремих захворювань і медичних напрямів також передбачені спеціалізовані критерії.
Нові правила не позбавляють лікаря можливості ухвалювати індивідуальні рішення. Якщо пацієнт формально не відповідає встановленим критеріям, але медик вважає стаціонарне лікування необхідним, він може направити людину до лікарні. Однак таке рішення потрібно обґрунтувати та зафіксувати в медичній документації.
Якщо одразу визначити оптимальну тактику лікування неможливо, пацієнта можуть залишити під медичним наглядом на строк до 24 годин. Після повторної оцінки стану лікарі вирішують, чи потрібна госпіталізація, переведення до іншого відділення або продовження лікування вдома.
Під час ухвалення рішення медики мають враховувати не лише медичні показники, а й обставини, у яких перебуває пацієнт.
Зокрема, значення можуть мати відсутність безпечного житла, опалення, води, електроенергії або зв’язку. Важливо також, чи здатна людина самостійно доглядати за собою, виконувати призначення лікаря та вчасно звертатися по допомогу.
Окремо враховуватимуть ситуації, коли пацієнт не має близьких, які могли б забезпечити необхідний догляд, або не може вчасно приїхати на повторний огляд через відсутність транспорту. За потреби до оцінювання обставин можуть залучати соціальні служби.
Виписка можлива, коли людина більше не потребує постійного медичного нагляду, а продовження лікування поза лікарнею не становить істотної загрози для її здоров’я.
Після виписки медичний супровід не припиняється: за станом пацієнта спостерігає сімейний лікар. За потреби він може призначити додаткові обстеження, направити до профільного спеціаліста або повторно скерувати людину до стаціонару.
Для дітей передбачений окремий підхід. Медики оцінюватимуть не лише стан здоров’я дитини, а й можливості батьків або законних представників забезпечити належний догляд удома. Якщо родина не може створити безпечні умови для лікування або своєчасно помітити небезпечні симптоми, це також може вплинути на рішення про госпіталізацію.
Голова наглядової ради Вінницької лікарні швидкої медичної допомоги Юлія Грига вважає, що нові вимоги можуть поставити лікарів у складне становище. За її словами, медики ризикують опинитися між необхідністю допомогти пацієнту та формальними критеріями, від яких залежить оплата лікування.
«Логіка чиновників зрозуміла: не займати ліжка даремно. Але дивіться, у яку пастку загнали лікаря: покладе вас без формальних критеріїв — НСЗУ не оплатить лікування, а на лікаря повисять збитки. Відправить додому, а вам стане гірше — провина знов на ньому: чому не поклав вчасно?» — зазначила Грига.
На її думку, така система створює суперечність між потребами пацієнта та вимогами, яких має дотримуватися медичний заклад. Лікарю доводиться одночасно оцінювати клінічні ризики та враховувати формальні умови фінансування.
Критики побоюються, що суворе застосування критеріїв може призвести до зменшення кількості госпіталізацій, зокрема у випадках, коли стан пацієнта потребує особливо уважної оцінки. Водночас практичні наслідки нововведення залежатимуть від того, як саме лікарні застосовуватимуть стандарт.
Отже, нові правила мають уніфікувати підходи до госпіталізації в Україні. Проте ключовим питанням залишається те, чи вдасться поєднати єдині критерії з індивідуальним підходом до кожного пацієнта та не допустити ситуацій, коли формальні вимоги переважатимуть над потребою в медичній допомозі.
В Україні запроваджують єдині критерії госпіталізації пацієнтів. Міністерство охорони здоров’я затвердило правила, за якими лікарі визначатимуть, чи потрібне людині лікування в стаціонарі, чи вона може отримувати медичну допомогу амбулаторно. Водночас ...
Українські прізвища нерідко відображають особливості характеру, звички та поведінку предків. Деякі з них могли отримати люди, які любили гучні гуляння, охоче випивали на свята або не відмовлялися від ситного застілля, передають Патріоти України. Про це...
