"Людей ловлять, як собак на вулиці": Українці скаржаться на методи мобілізації в маленьких селах

У селі, з жителями якого розмовляли кореспонденти видання, чоловіків призовного віку майже не залишилось. Багато з тих, кого відправили на фронт із цього села, загинули, інші зникли безвісти, передають Патріоти України.

У Макові – одному з маленьких сіл на південному заході України залишилося всього кілька чоловіків призовного віку, а ті, хто залишився, побоюються, що їх будь-якої миті призвуть. Багато з тих, кого відправили на фронт із цього села, загинули, інші зникли безвісти. Ще частина намагаються уникнути війни, втікаючи за кордон або ховаючись. Як пише The Washington Post, жителі розповідають, що військові вербувальники "хапають усіх, кого можуть".

"На заході мобілізація постійно сіє паніку та обурення в невеликих сільськогосподарських містечках і селах, таких як Маків, де, за словами мешканців, солдати, що працюють у призовних комісіях, бродять майже порожніми вулицями в пошуках тих, хто залишився. Така тактика змусила декого повірити, що їхні чоловіки стають непропорційно мішенями порівняно з іншими регіонами чи великими містами, як-от Київ, де легше сховатися", - пише видання.

"Людей ловлять, як собак на вулиці", – каже одна з жительок, чий чоловік був призваний у червні. Попри діагноз остеохондроз, захворювання суглобів, за 10 хвилин пройшов медогляд, за її словами, відправився на фронт, де отримав поранення.

"Майже всіх наших чоловіків вигребли", — каже 47-річний піхотинець із Маківа, який був призваний у березні 2022 року та служить у 115-й бригаді України.

Він розповідає, що дорогою додому у коротку відпустку – першу за рік – його кілька разів зупиняли та допитували. Так було і з його сином, якому лише 22 роки, і він ще не має права бути призваним до армії.

За його словами, коли солдати зрозуміли, що він уже служить, вони запитали, як він ставиться до людей, "які не бачили жодного дня війни". Сергій каже, що у відповідь він сказав, що найбільше він образився на них, а не на своїх односельців.

"Ви військовий, а я цивільний, але я воюю, а ви ні", — сказав він. Розмова, зазначив він, "закінчилася відразу". Ще один 70-річний житель села розповідає, що навіть у його віці — на 10 років понад призовний термін — солдати регулярно зупиняють його і допитують.

Шість тижнів тому він спостерігав, як солдати стукали в двері сусіда, скаржачись, що чоловік, який там жив, попросився попрощатися з його дружиною та матір’ю, а потім зник. Один солдат сказав, що його "треба було негайно забрати, посадити в автобус і повезти.

Водночас місцеві жителі зневажають чоловіків зі Східної України, які приїхали на захід, щоб сховатися, замість того, щоб залишитися воювати. "Вони прийшли сюди ховатися, а наші хлопці там повинні загинути", – сказав один з макіївчан, чий батько зараз воює під Лиманом.