"Люди будуть скаржитися, що ви так сидіте": Українська письменниця була вражена "парадоксами естетики"

Українська дитяча письменниця, активістка, правозахисниця Анастасія Мельниченко поділилась історією із залізничного вокзалу Києва. Згадує, що, попри її слова про війну в Україні та "всім байдуже, хто де сидить", поліцейський попросив її встати з підлоги тому, що це неестетично. Про це вона написала на своїй сторінці у соцмережі Facebook, передають Патріоти України.

Письменниця вказує, що через те, що у величезному квитковому залі залізничного вокзалу Києва не було жодного крісла, вона, взявши каву, вирішила присісти на підлогу в кутку: "Я беру каву, знаходжу куточок, і сідаю на підлогу її пити. Весь час так роблю й робила під час мандрів, коли нема де сісти. Пам'ятаю, як летіла з Денвера до Варшави, як почалася війна, то навіть намагалася спати під час пересадки, лігши просто на підлозі".

За словами письменниці, до неї підійшов поліцейський, "дуже чемний і гарний", та попросив встати:

- Можете встати, будь ласка? Чи не хочете піти в залу з кріслами?

- ???

Я-то, може, й хочу. Але там такий запах (це я припускаю), що яка там кава. У мене запахова надчутливість.

Поліцейський наполягає.

- Люди будуть скаржитися, що ви тут сидите.

- Та я вас прошу, тут війна, всім байдуже, хто де сидить!

- Це неестетично…".

Врешті вона погодилась встати та пити каву стоячи, хоч зізнається, що було важко: "Стояти мені боляче через Лайм та наслідки інсульту, але щожжжж".

"Але цей епізод нагадав мені першу ніч під час Помаранчевої революції. Нам було холодно і ми горнулися в спальники. А до нас підійшли люди і попросили не горнутися, бо це виглядає неестетично, а революція має виглядати кросіво...))", - завершує вона свою історію.