Люди, що живуть у горах, рідше хворіють на діабет - от у чому причина

Життя на великій висоті може зменшувати ризик розвитку діабету - до такого висновку дійшли дослідники, які з’ясували, що еритроцити в умовах нестачі кисню починають активно "поглинати" глюкозу з крові. Нові дані дають шанс на інноваційні методи лікування і вже протестовані на мишах. Про це повідомило видання BBC Science Focus, передають Патріоти України.

Люди, що мешкають на висотах понад 1500 метрів, у середньому на 12% рідше хворіють на діабет, ніж жителі низин. Довгий час механізм цього явища залишався незрозумілим. Дослідження, опубліковане в журналі Cell Metabolism, показало: під час гіпоксії організм виробляє більше еритроцитів, а самі клітини змінюють поведінку й починають працювати як «глюкозні губки».

Команда перевірила гіпотезу на мишах, створивши умови з низьким вмістом кисню. Виявилося, що еритроцити, позбавлені кисню, активно поглинають глюкозу й перетворюють її на сполуку, яка допомагає їм легше віддавати кисень тканинам. За словами керівниці роботи, докторки Йоланди Марті-Матеос з Інституту Гладстона, саме такі еритроцити мають більше транспортерів глюкози, ніж звичайні клітини крові.

На основі цього механізму дослідники розробили експериментальний препарат HypoxyStat, який «імітує» ефект нестачі кисню без реальної гіпоксії. У тестах на мишах ліки повністю нормалізували рівень глюкози в крові та спрацювали ефективніше за наявні засоби протидіабетичної терапії.

«Потрібно ще багато роботи, перш ніж щось із цього дійде до пацієнтів, але біологічні дані справді обнадійливі», — зазначила старша авторка дослідження, докторка Іша Джайн.