Оборонці Маріуполя залишаються однією з найскладніших категорій військовополонених для повернення додому. Водночас Україна не розкриває точну кількість захисників, які перебувають у російському полоні. Першочергово держава прагне повернути важкопоранених, важкохворих та військових, які найдовше залишаються в неволі. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв'ю Новини.LIVE передають Патріоти України.
За словами омбудсмена, він свідомо не називає публічно кількість українських військовополонених, які досі перебувають у російському полоні. Він пояснив, що це пов'язано з особливостями переговорного процесу з російською стороною.
"Оборонці Маріуполя — одна з найбільш складних категорій для повернення саме з-поміж військовополонених. Цифру публічно я не називаю. Я скажу відверто. Чому? Тому що це така філософія моїх перемовин з Російською Федерацією", — сказав Лубінець.
Омбудсмен пояснив, що офіційно підтвердженими вважаються лише ті випадки полону, які верифікував Міжнародний комітет Червоного Хреста. Водночас Україна враховує й інформацію з інших джерел. Зокрема, після повернення з полону українські військові повідомляють про побратимів, яких бачили у місцях утримання, після чого ці дані перевіряють і також використовують у роботі.
Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на військовослужбовців, які мають статус зниклих безвісти. За його словами, наразі таких українських захисників понад 100 тисяч, і частина з них може перебувати в російському полоні.
"Скільки з них можуть бути в російському полоні, ніхто насправді не знає. Але точно частина з них може бути в російському полоні", — зазначив омбудсмен.
Як приклад Лубінець навів випадок, коли російська сторона офіційно підтвердила перебування в полоні 194 українських військових, які до того вважалися зниклими безвісти. За його словами, ця інформація була отримана у відповідь від тодішньої уповноваженої РФ з прав людини Тетяни Москалькової.
Також омбудсмен повідомив, що станом на сьогодні Україні вдалося повернути 9 613 громадян, з яких 464 — цивільні, а решта — військовополонені. Він наголосив, що це результат спільної роботи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України та інших державних органів за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Сполучених Штатів і Об'єднаних Арабських Еміратів.
Лубінець наголосив, що Україна й надалі виступає за обмін полоненими у форматі "всіх на всіх". Водночас, за його словами, першочерговим завданням залишається повернення важкопоранених, важкохворих військовополонених, а також тих, хто перебуває в російській неволі найдовше.
"Я не можу змусити росіян всіх повернути, хоча неодноразово виступав з ініціативою проведення обмінних процесів всіх на всіх. Я не можу повернути всіх оборонців Маріуполя, хоча я наполягаю в першу чергу повернути зараз хлопців, які в статусі важко поранених, важко хворих, які в полоні з 2022 року. У нас є хлопці, які в полоні з 2014 року", — заявив Лубінець.
Український актор Володимир Гладкий зізнався, що вже багато років бореться з автоімунним захворюванням суглобів і хребта - хворобою Бехтерєва. Зірка серіалу АТП Перевізники розповів в інтервʼю РБК-Україна, як йому вдається займатися спортом та зберігат...
У Радянському Союзі ідеологія проникала навіть у вибір імен для новонароджених. У перші десятиліття існування СРСР батьки дедалі частіше експериментували з незвичними іменами, утвореними від партійних гасел, прізвищ керівників, революційних подій і про...
