Лиха доля Андрія Мягкова: Про що роками мовчав актор злощасної "Іронії долі" (фото, відео)

18 лютого на 83 році життя помер актор театру і кіно Андрій Мягков. Свої найвідоміші ролі в комедіях "Іронія долі, або З легким паром!" і "Службовий роман" він зіграв більше 40 років тому. Мільйони глядачів знали Мяков як невпевненого в собі, але дуже чуйного Анатолія Новосельцева, як привабливого Женю Лукашина, і лише деякі - як найзагадковішого і закритого людини серед знаменитостей того періоду, передають Патріоти України

Останні роки життя Андрій Мягков уникв спілкування з пресою, рідко відвідув ті чи інші світські заходи й телешоу, практично не бував у рідному театрі. Колеги актора помітили цікаву закономірність, чим популярнішим він ставав після успішних ролей в кіно, тим більше закритим був спосіб життя. Як і чим живе Мягков, знала хіба що його дружина Анастасія Вознесенська. Кілька років тому артист погодився на відверте інтерв'ю - вперше за довгий час розповів, про що мовчав всі ці роки, і чому його доля не була настільки райдужною, як це могло здаватися зі сторони. Його історія увійшла до однойменного фільму, який з'явився на YouTube-каналі TV Center.

Андрій Мягков народився у родині професора Ленінградського Технологічного інституту, кандидата технічних наук та його дружини - інженера-механіка. Звісно, до мрій хлопчика про акторство серйозно ніхто не ставився. "Тато, дізнавшись про моє бажання, сказав: "Андрію, я тебе прошу, вступи до інституту, отримай професію, а там вже будеш займатися цією дурницею", - згадав пізніше артист.

Послухавши батька, Мягков закінчив Ленінградський хіміко-технологічний інститут і навіть деякий час встиг попрацювати за фахом. Але одного разу під час аматорського спектаклю "Лісова пісня" майбутнього актора помітив педагог Школи-студії МХАТ, який і запропонував йому спробувати себе на більш професійному рівні.

Вже до 1965 року Мягков отримав акторську освіту і почав служити в театрі "Современник". У тому ж році, з картини "Пригоди зубного лікаря", почалася і його кар'єра в кіно.

Згодом Мягков став приймати пропозиції на більші ролі. Так з'явилися проекти "Брати Карамазови" (1968), "Дні Турбіних" (1976), "Службовий роман" (1977) і, звичайно ж, "Іронія долі, або З легким паром!" (1975). Картина Ельдара Рязанова принесла артисту небувалі славу і впізнаваність. Ось тільки для самого Мягкова така популярність з роками ставала лише більш болісною.

"Я все життя прожив як людина, яка ходить вулицею, не піднімаючи очей, - зізнався він у документальному фільмі. - Заважала жити впізнаваність. Дуже заважала. Зараз, коли з роками я перестав бути схожим на Женю Лукашина, стало легше".

Поступово слава чоловіка затьмарила акторське майбутнє Анастасії Вознесенської. Хоча, як зізналася пізніше жінка, вона була рада, що могла залишатися для Мягкова надійним тилом і створювати домашній затишок. Актриса викладала в школі-студії МХАТ і учні фактично замінили їй дітей, яких в її родині не було і немає сьогодні. І чим старшими ставали Вознесенська та Мягков, тим частіше вони надавали перевагу компанії одне одного ніж світським заходам та зірковим колегам.

У 2013 році, відігравши у МХТ виставу "Білий кролик", 75-річний Мягков назавжди закрив за собою двері рідного театру. "Не хочу грати в кіно. Досить. Нецікаво. Не хочу працювати актором у театрі, - знизав він плечима. - Я зараз повертаюся до прожитих років і думаю, скільки ж пропущено цікавого, захоплюючого..." Практично постійним місцем проживання для актора стала улюблена підмосковна дача. Постійним компаньйоном - лише його дружина.

"Я думаю, що він абсолютно самодостатній. Він живе не для того, щоб показувати це, а для того, щоб жити", - поділився у фільмі думкою режисер Микита Михалков.

Ще через деякий час у Мягкова почалися проблеми з серцем. Але це не дозволило його колегам наблизитися до родини. Навіть з благими намірами. У 2010 році режисерові Євгену Герасімову вдалося вмовити актора зіграти роль у його фільмі "Туман розсіюється". Незабаром після цього Мягков переніс операцію і більше не з'являвся в кіно. Новими захопленнями артиста стало малювання і детективні романи.