Лицарі без медалей: унікальна нагородна система УПА та її вплив на сучасні військові відзнаки України

27 січня 1944 року Українська повстанська армія зробила крок, безпрецедентний для підпільного війська: офіційно запровадила власну нагородну систему. В умовах жорстокої війни й тотального переслідування УПА стала єдиним українським військовим формуванням того часу, яке мало чітко структуровані відзнаки за бойові та організаційні заслуги, передають Патріоти України з посиланням на ESPRESO.TV.

Нагороди як ознака регулярної армії

Запровадження відзнак мало не лише моральне, а й стратегічне значення. Вони підкреслювали статус УПА як регулярної армії, формували внутрішню ієрархію честі та заохочували конкретні героїчні вчинки, а не «загальну лояльність».

Автором дизайну нагород став головний художник УПА Ніл Хасевич — людина, яка поєднала мистецтво й боротьбу. Символіка була стриманою, чіткою й глибоко національною. Остаточне затвердження проєктів і способів виготовлення відзнак відбулося в Українській головній визвольній раді у 1950 році.

За що нагороджували в УПА

Система була максимально конкретною: відзнаки вручали виключно за підтверджений вчинок. Для цього необхідні були письмовий опис заслуги та свідчення очевидців.

Основу нагород складали Хрести бойової заслуги п’яти ступенів — від бронзового до золотого першого класу. Рівень нагороди залежав не від звання, а від масштабу й значущості дії. Окремо існували Хрести заслуги, якими відзначали як вояків, так і цивільних, що забезпечували підпільну боротьбу.

Згодом УГВР дозволила нагороджувати і цивільних підпільників ОУН, а також ввела спеціальні медалі — зокрема «За боротьбу в особливо важких умовах».

Окремою, символічно сильною категорією стали відзначення за поранення — зірки зі срібла й золота, які позначали кількість пережитих боїв і поранень.

Лицарі, яких часто ніхто не бачив

Парадоксально, але більшість повстанців ніколи фізично не отримували свої нагороди. Виготовлені в еміграції, вони рідко доходили до адресатів: кур’єрів перехоплювали, відзнаки вилучали. Тому поява людини з реальними медалями часто викликала підозру.

Саме тому нагородження в УПА було здебільшого ритуальним і словесним: зачитування наказу перед строєм і фіксація в документах. Цінністю був не метал, а визнання побратимів.

З понад тисячі лицарів УПА значна частина так і залишилася безіменними для історії. Єдиним повстанцем, який отримав свою нагороду вже в незалежній Україні, став Василь Левкович — у 2008 році йому вручили Золотий хрест бойової заслуги.

Спадщина УПА в сучасних нагородах ЗСУ

Сьогодні українське військо використовує дві паралельні системи відзнак — Міністерства оборони та Головнокомандувача ЗСУ. Обидві глибоко вкорінені в традиції, започатковані ще в 1940-х роках.

Тризуб і хрест — ключові символи нагород УПА — стали основою сучасної військової геральдики. Особливо це помітно у «Золотому хресті», «Срібному хресті» та «Хресті хоробрих», які фактично є модернізованим продовженням повстанських відзнак.

Як і в УПА, сучасна система чітко розмежовує:

• особисту хоробрість у бою
• ефективне командування та планування

Це не просто символічний зв’язок — це спадковість військової етики, де честь і відповідальність важать більше за форму чи звання.