Магдебурзьке право в Україні - європейськість, котру Росія викорінювала століттями: В найстарішому житловому будинку Подолу відкрили оновлену експозицію музею «Кам’яниця київського війта»

Напередодні Дня Києва музей «Кам’яниця київського війта», розташований у самому серці Подолу на вул. Костянтинівській, 6/8, знову відкрив двері для відвідувачів після оновлення експозиції, передають Патріоти України з посиланням на "Вечірній Києв". Це унікальна пам’ятка українського бароко кінця XVII — початку XVIII століття. Дослідники вважають її найстарішою житловою кам’яницею, що збереглася в Києві.

Проведені реставраційні роботи стали не лише оновленням визначної пам’ятки. Йдеться також про створення сучасного, доступного для відвідувачів простору, де історія міста стає ближчою і зрозумілішою. Нова експозиція допомагає по-іншому поглянути на розвиток міського самоврядування в Києві, роль громади у житті міста та тяглість європейської традиції столиці.

Як зазначила депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко, для Києва важливо не лише зберігати пам’ятки, а й повертати їх громаді як живі культурні простори, через які місто може говорити про власну історію.

«У Києві є визначні пам’ятки, знані на весь світ — Києво-Печерська лавра, Михайлівський Золотоверхий собор чи Софія Київська. Але у самому серці Подолу збереглася не менш символічна для столиці пам’ятка XVII століття — будівля, зведена київським війтом, одним із головних представників міського самоврядування того часу. Вона є свідченням того, що Київ уже кілька століть тому формувався як європейське місто з сильною громадою, власними традиціями управління та відповідальністю за розвиток міського простору.

Це дуже символічне відкриття до Дня Києва. Адже Київ одним із перших міст Східної Європи ще у XV столітті отримав Магдебурзьке право — основу європейської традиції місцевого самоврядування. Воно дозволяло громаді самостійно ухвалювати рішення щодо розвитку міста, торгівлі, оподаткування та правопорядку. Саме тоді сформувалася культура відповідальності представників громади за своє місто і традиція міського самоврядування, яка в різних формах існує й сьогодні», — наголосила Ганна Старостенко.

Вона також підкреслила, що впродовж століть історію Києва неодноразово намагалися викривити або переписати, зокрема через імперські наративи, які применшували роль міста як важливого європейського центру. Саме тому, за її словами, сучасні музейні простори мають особливу місію — повертати історичну правду, відновлювати зв’язок із власним корінням і показувати тяглість міської традиції.

«Саме тому сьогодні такі музеї мають особливу місію — вони допомагають повернути історичну правду про наше місто, розвінчувати міфи та вигадки та ще раз нагадують: Київ завжди був і залишається європейським містом із сильною та залученою до прийняття рішень громадою, власною ідентичністю та традицією самоврядування», — сказала Ганна Старостенко.

У 2025 році завершили комплекс реставраційних робіт у музеї «Кам’яниця київського війта» — фахівці здійснили комплексну реставрацію елементів внутрішнього оздоблення, облаштували відмостку з боку входу та модернізували внутрішні тепломережі. Окрему увагу приділили доступності простору для маломобільних відвідувачів і впровадженню елементів безбар’єрності.

«Під час реставрації нашим завданням було не лише зберегти автентичність пам’ятки, а й зробити музейний простір сучасним, комфортним і доступним для відвідувачів. Сьогодні експозиція дозволяє по-новому відчути атмосферу старого Подолу та побачити, як формувалося міське життя Києва у XVII–XVIII століттях», — зазначив перший заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Сергій Сабуров.

Оновлена експозиція відкриває для киян і гостей столиці маловідомі сторінки історії Подолу, допомагає краще зрозуміти роль війта у житті міста та відчути тяглість київського самоврядування. Водночас реставрація музею стала прикладом того, як навіть у складний для країни час місто продовжує інвестувати у збереження культурної пам’яті та створення сучасного музейного простору.

«Оновлення експозиції в Музеї „Кам’яниця київського війта“ є важливим етапом у ревіталізації та збереженні історичного середовища столиці. Навіть в умовах воєнного стану та постійних викликів місто продовжує підтримувати культурні інституції, адже захист нашої ідентичності та пам’ять про власне коріння є основою стійкості суспільства. Модернізація цього музейного простору дозволяє якісно по-новому презентувати унікальну пам’ятку архітектури та зробити її доступнішою для киян та дослідників. Подібні проєкти доводять, що охорона спадщини — це не статичний процес, а постійна робота над актуалізацією нашої історії. Робота у цьому напрямі залишається одним із ключових пріоритетів Департаменту», — наголосив Сергій Сабуров.

Особливого значення оновлена експозиція набуває і в контексті збереження історичного середовища Подолу — району, який століттями був економічним, адміністративним і громадським центром Києва. Сьогодні ДІАЗ «Стародавній Київ» послідовно працює над тим, щоб не лише зберігати унікальні пам’ятки, а й повертати киянам розуміння справжньої історичної цінності Подолу як серця старого Києва.

«Відкриття оновленої експозиції в Музеї „Кам’яниця київського війта“ — це визначна подія не лише для нашого заповідника, а й для всієї пам’яткоохоронної та історичної спільноти України. Ця будівля є абсолютно унікальною, адже перед нами — один із двох збережених зразків цивільної житлової архітектури кінця XVII століття, зведених у стилі українського бароко. По суті, крім цієї кам’яниці, у Києві до нашого часу дійшов лише один аналогічний цивільний об’єкт — сучасна будівля Музею гетьманства», — розповів заступник генерального директора з питань ДІАЗ «Стародавній Київ» КНМЦ Роман Маленков.

Він пояснив, що інші споруди того періоду, які збереглися у столиці, розташовані переважно на територіях монастирів. Натомість автентична цивільна забудова Подолу майже не дійшла до нашого часу. Саме тому «Кам’яниця київського війта» є не лише архітектурною пам’яткою, а й унікальним свідченням повсякденного життя старого Києва.

«Ця кам’яниця повертає нас у часи, коли Поділ був справжнім діловим та політичним серцем столиці. Після того, як у 1240 році хан Батий зруйнував Верхнє місто, усе міське життя та адміністративний центр фактично перемістилися сюди — ближче до Дніпра та торговельних шляхів. Протягом століть Київ, за своєю суттю, і був Подолом, а Поділ був Києвом. Саме тут засідав магістрат, височіла ратуша, вирували ринки та розвивалися ремісничі цехи», — зазначив Роман Маленков.

За його словами, цілком закономірно, що київські війти — очільники міського самоврядування — мешкали саме на Подолі, поруч із місцем, де ухвалювалися ключові для розвитку столиці рішення. Оновлена експозиція дає змогу не лише побачити побут міської еліти XVII–XVIII століть, а й глибше відчути атмосферу доби Магдебурзького права та зрозуміти витоки європейської міської традиції Києва.