Майже 1,5 млн українців мають бронювання від мобілізації: Ось у яких галузях їх найбільше

середа, 30 вересень 2026, 12:14

В Україні станом на вересень 2026 року заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн людей, а найбільше бронювань припадає на переробну промисловість, транспорт і логістику, торгівлю, енергетику та сільське господарство. Найбільша частка – у переробній промисловості, на яку припадає близько 20% усіх заброньованих працівників, передають Патріоти України.

Про це розповів міністр економіки Олександр Кравченко в інтерв'ю Forbes. За його словами, після перегляду критеріїв критичності підприємств влітку близько 15% компаній не змогли підтвердити відповідний статус, однак згодом кількість бронювань почала відновлюватися.

При цьому розподіл бронювань між галузями нерівномірний. Він залежить від кількості економічно активних підприємств у конкретному секторі, їхнього розташування, близькості до районів бойових дій, а також співвідношення чоловіків і жінок серед працівників.


Де найбільше заброньованих працівників

Найбільша частка заброньованих припадає на галузі, які мають значення для роботи економіки та критичної інфраструктури. За даними, які навів Кравченко, розподіл серед п'яти провідних напрямів має такий вигляд:

  • переробна промисловість – близько 20%;
  • транспорт і логістика – 12%;
  • торгівля – 10%;
  • енергетика – 9%;
  • сільське господарство – 8%.

Таким чином, лише на ці п'ять напрямів припадає близько 59% бронювань. Найбільшу частку має переробна промисловість – приблизно кожен п'ятий заброньований працівник припадає саме на цей сектор.

Водночас ці відсотки не означають, що однакова частка всіх працівників конкретної галузі автоматично отримує відстрочку. Йдеться про структуру загальної кількості бронювань, а право підприємств бронювати працівників залежить від установлених державою критеріїв.

Чому кількість бронювань відрізняється залежно від галузі

За словами міністра, на структуру бронювання впливає одразу декілька факторів. Передусім значення має кількість підприємств, які реально працюють у відповідній сфері та мають статус критично важливих. Враховується і географія бізнесу, зокрема близькість підприємств до територій, де тривають бойові дії.

Ще один фактор – гендерний склад колективу. Якщо в певній галузі традиційно працює велика кількість військовозобов'язаних чоловіків, потреба підприємств у бронюванні персоналу може бути вищою. Сам механізм має дозволити критично важливому бізнесу зберігати частину необхідних фахівців і продовжувати роботу в умовах воєнного стану.

Уряд у 2026 році додатково змінював критерії критичності, наголошуючи, що система має застосовуватися до підприємств і працівників, які забезпечують потреби економіки, оборони, безпеки та життєдіяльності населення. Влітку підприємства мали підтверджувати відповідність оновленим критеріям критичності. За результатами цього процесу близько 15% підприємств не підтвердили свій статус, повідомив Кравченко.

Водночас скорочення виявилося тимчасовим. За словами міністра, тенденція досить швидко почала відновлюватися, і зараз кількість заброньованих становить приблизно 1,4 млн людей.

Під час перехідного періоду уряд окремо передбачав збереження чинних рішень щодо критичності та бронювань. Рішення про критичність, які були чинними станом на 2 червня 2026 року, зберігалися на встановлений для них строк, але не довше 1 вересня.

Зарплатний критерій для бронювання підвищили

Однією з важливих умов системи залишається рівень оплати праці. У 2026 році вимогу до середньої зарплати на підприємстві для цілей бронювання підвищили з 21 618 грн, що відповідало 2,5 мінімальної зарплати, до 25 941 грн, або трьох мінімальних зарплат.

У Мінекономіки вважають, що зарплатний критерій мав помітний економічний ефект. За словами Кравченка, протягом двох років середня зарплата на критично важливих підприємствах збільшилася з 14,2 тис. до 26 тис. грн.

У міністерстві пов'язують із дією механізму також додаткові надходження до бюджету та Пенсійного фонду. "Це дало бюджету понад 157 млрд грн, зокрема щодо суттєвих надходжень до Пенсійного фонду", – зазначив Кравченко.

Ще один аспект, на який звернув увагу міністр, стосується того, що відбувається з працівниками після втрати бронювання. За даними Мінекономіки, під час попередніх хвиль розбронювання частка працівників, яких після цього мобілізували, була дуже низькою. При цьому в міністерстві не навели в оприлюдненому повідомленні конкретного відсотка таких випадків.

Як змінилася кількість заброньованих

Нинішні приблизно 1,4 млн заброньованих – дещо більше, ніж наприкінці 2024 року. Із 1 грудня 2024 року запрацювали оновлені правила бронювання, а оформлення для відповідної категорії працівників перевели в електронний формат через Дію. На той момент кількість заброньованих становила близько 1,3 млн людей.

Відтоді механізм неодноразово коригували, зокрема змінювали критерії визначення критично важливих підприємств та вимоги до оплати праці.

Майже 1,5 млн українців мають бронювання від мобілізації: Ось у яких галузях їх найбільше

середа, 30 вересень 2026, 12:14

В Україні станом на вересень 2026 року заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн людей, а найбільше бронювань припадає на переробну промисловість, транспорт і логістику, торгівлю, енергетику та сільське господарство. Найбільша частка – у переробній ...

Війна може стати ще жорсткішою: Командир спецпідрозділу ГУР зробив прогноз

середа, 30 вересень 2026, 12:00

Повномасштабна війна Росії проти України ще може не досягти свого максимального рівня, а російські війська можуть посилити удари по критичній інфраструктурі. Таку оцінку висловив командир батальйону «Братство» Головного управління розвідки Міноборони У...