Майже без аналогів: Рідкісне українське слово, що дивує мовознавців

Українська мова відома своєю гнучкістю та багатством словотвору. Часом вона створює такі слова, які важко або й майже неможливо передати іншими мовами одним коротким відповідником. Саме до таких належить дієслово «взорувати» та його форма «взоруватися», передають Патріоти України з посиланням на OBOZ.UA.

Це слово означає брати когось чи щось за взірець, наслідувати, орієнтуватися на певний приклад. У літературі воно також трапляється, зокрема в текстах Оксани Забужко, де йдеться про тип дискурсу, на який «взорується» авторський текст.

Утворене дієслово цілком природним для української способом — від іменника «взірець». До основи додано суфікс -ува- та дієслівне закінчення -ти. Такий відіменний спосіб творення є одним із найпродуктивніших у нашій мові. За тією ж моделлю утворені добре знайомі слова: господарювати, малювати, мандрувати, проєктувати, фарбувати, працювати, відпочивати.

Попри те, що «взорувати» не належить до найуживаніших у повсякденному мовленні, воно не є діалектним чи запозиченим. Це органічний елемент української мовної системи.

Перекласти його іншими мовами одним словом складно. У польській мові існує близький відповідник wzorować się, однак для утворення зворотної форми потрібна окрема частка się. В англійській доводиться вдаватися до конструкції model oneself on або model oneself after, а в німецькій — sich orientieren an. Тобто там, де українська обходиться одним словом, інші мови часто використовують словосполучення.

Саме такі приклади ще раз нагадують, наскільки українська мова лаконічна й точна у своїх виражальних можливостях.