Майже через століття після того як в пісках Єгипту знайшли знамениту статую фараона Рамзеса II, археологи натрапили на її верхню частину

Статуя фараона Рамзеса II, яка майже століття пролежала в роз'єднаному вигляді, була фізично зібрана заново і знову встановлена на колишньому місці в Єгипті, передають Патріоти України з посиланням на Daily Galaxy.

Зазначається, що нижню половину статуї знайшли у 1930 році, а верхню – лише у 2024 році. Цей колос заввишки близько 6,7 метра і вагою понад 40 тонн знову охороняє північний вхід до храму в Гермополісі Магна, де він вперше був встановлений понад 3 200 років тому.

У виданні нагадали, що в 1930 році німецький археолог Гюнтер Рьодер виявив нижню частину статуї неподалік від сучасного міста Ель-Ашмунейн в Єгипті. У давнину це місце було відоме як Хемну – провінційна столиця Стародавнього царства.

Протягом десятиліть верхня половина статуї вважалася зниклою – одним із багатьох скарбів, які, як вважають, досі лежать похованими під пісками пустелі, що оточує стародавнє місто. У виданні підкреслили, що відтворена статуя є першим повним колосом із Середнього Єгипту та першим, дослідженим за допомогою сучасних археологічних методів.

Випадкова знахідка

У виданні зазначили, що останній фрагмент статуї насправді було знайдено лежачим обличчям вниз у землі за кілька тижнів до того, як спільна єгипетсько-американська команда зробила свою заяву в березні 2024 року. Експерти з Міністерства туризму та старожитностей Єгипту описали знайдений фрагмент як фігуру заввишки близько 3,8 метра.

Археологи знали, що значна частина стародавніх скарбів Гермополіса Магна залишалася під землею. Однак точне місцезнаходження останнього фрагмента статуї все ж стало новиною для команди.

За словами співкерівниці експедиції Івони Трнка-Амрейн, доцентки кафедри класичної філології Колорадського університету в Боулдері, група знала, що така знахідка можлива, але на той момент не проводила активних пошуків. Розкопки в безпосередній близькості від Нілу несли реальний ризик для збереження каменю. Трнка-Амрейн зазначила в прес-релізі, що розташування ділянки поруч із річкою створювало постійні проблеми з рівнем ґрунтових вод.

Подальші розкопки підтвердили, що фрагмент напрочуд добре зберігся. Дослідники також виявили сліди синього та жовтого пігменту, що досі прилипли до поверхні – рідкісний випадок збереження, який зрештою може допомогти вченим краще зрозуміти первісне забарвлення статуї та обставини її створення.