Мала псевдо "Кіпіш": У Полтаві провели в останню путь військову (фото)

13 травня в Полтаві поховали військовослужбовицю 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка. Смерть застала 48-річну Ольгу Нікішину під час проходження служби в зоні ООС. Прощалися з військовою в Свято-Успенському кафедральному соборі, повідомляють Патріоти України.

Опівдні 13 травня до Успенського кафедрального собору почали з'їжджатися люди у військовій формі. Побратими Ольги Нікішиної прийшли провести її в останню путь.

"Нікішина працювала заступником командира з виховної роботи в суто чоловічому колективі. Її дуже поважали. Вона була для солдатів як мама. Піклувалася про них і дуже переживала. Постійна емоційна напруга далася взнаки. В Ольги Василівни стався напад інсульту", - розповів Олег Громадський, полковник запасу.

2016 року Олег Громадський був командиром 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, коли Ольга Нікішина мобілізувалася та пішла служити до лав ЗСУ.

"Вона спочатку була волонтером, допомагала нашому підрозділу. Подивилася, як ми воюємо. І вирішила служити в нас. Ми підготували відношення, і в березні 2016 року Ольга приступила до служби", - пояснив військовий.

Ольга Нікішина мала педагогічну освіту, деякий час працювала в школі. Згодом перейшла працювати до "Полтаваобленерго". Там її й застала війна. Жінка одразу вирішила робити все, що може, для захисту рідної країни. Збирала та передавала допомогу військовим, згодом долучилася до лав добровольців.

"2015 року вона прийшла в мій, 17-й запасний батальйон ДУК ПС, де я був комбатом. Вона тренувалася з нами. Проходила вишколи з тактики та фізпідготовки, тактмеду на рівні з чоловіками. Допомогла нашому батальйону - з її подачі обленерго передало нам автомобіль "таблетку", який став санітарним. Потім вирішила мобілізуватися і пішла служити", - поділився спогадами Володимир Мусяк.

Всі, хто знав Ольгу, розповідають, що вона була дуже активна, позитивна, кіпішна. За те мала псевдо "Кіпіш". "В 17-му баті вона одразу отримала позивний "Кіпіш" за свій позитивний характер. Де була Оля, там був кіпіш, хороший настрій і якийсь двіж. Коли пішла служити, отримала псевдо "Холера". Що їй, в принципі, теж дуже відповідає. Тому що вона просто заражала людей любов'ю до життя з тією швидкістю, з якою розповсюджується холера", - пояснила подруга Ольги Нікішиної Анастасія Городчаніна.

Понад годину, поки військову відспівували, до собору йшли люди з оберемками квітів. На площі перед церквою військові тримали бойові прапори підрозділів, у яких служила Ольга. Хоча обличчя прикривали медичні маски, емоції видавали сумні та часто червоні очі.

"Знаю Ольгу з 2015 року - вона була завжди весела і активна. Вміла так красиво говорити, завжди знаходила потрібні слова, щоб підтримати в будь-якій ситуації. Пам'ятаю, вона для військових організовувала концерти і сама брала в них участь - займалася східними танцями. Як вона танцювала!.. Не можу досі повірити, що її більше немає", - дружина військового Віталіна Грітченко не стримує сліз.

9 травня Ольга Нікішина була у військовій частині, де проходила службу, коли в неї стався інсульт. Раптово підвищився тиск та лопнула судина в мозку. Військову одразу направили до лікарні Кривого Рогу, де обстеження показало, що стався інсульт. Для лікування Ольгу спочатку транспортували в Дніпро до лікарні ім. Мечникова, але через погіршення стану судном санавіації доставили до Львівського військового шпиталю. На жаль, медики виявилися безсилі: 10 травня хоробре жіноче серце зупинилося назавжди. Поховали Ольгу Нікішину в Полтаві на Алеї Героїв на міському цвинтарі.