"Мамо, я захищаю свободу Європи": Німкеня втратила єдину доньку на війні в Україні (відео)

73-річна німкеня Урсула Ваґнер втратила свою єдину доньку Савіту, яка загинула на фронті під час війни Росії проти України. У матеріалі DW жінка розповіла історію доньки та її служби на Донбасі, передають Патріоти України.

Савіті Ваґнер було 36 років. Вона загинула 31 січня 2024 року під час російського обстрілу, рятуючи поранених побратимів. Медикиня з позивним Snake («Змія») служила у добровольчому батальйоні «Карпатська Січ». За час служби на передовій вона врятувала десятки військових.

Мати згадує, що в дитинстві донька була дуже доброю та чуйною людиною. «Вона була лагідною дівчинкою. І завжди була готова допомагати іншим», – розповіла Урсула Ваґнер.

Савіта не розповідала матері про реальні умови служби. Вона казала, що працює у медпункті приблизно за 50 кілометрів від фронту та навіть показувала відео з приміщенням, де було чути спів птахів. Насправді ж медикиня жила в окопі розміром приблизно два на два метри на Донбасі.

У своєму блозі вона описувала фронтове життя: постійні комарі влітку, вологі речі та одяг із плямами крові поранених. За її словами, допомагала не втратити розум кішка на ім’я Сімка.

Мати зізнається, що не знала про справжню роль доньки в армії. «До її смерті я не знала, чим вона займалася в армії. Я не знала, що вона була бойовою медикинею», – сказала Урсула.

За її словами, після повідомлення про загибель доньки знадобилося майже пів року, щоб усвідомити втрату. «Я була на похороні. Я знаю, що вона більше не живе. Але усвідомлення того, що вона більше не повернеться, тривало певний час», – розповіла вона.

До 2022 року Савіта Ваґнер ніколи не була в Україні й не мала тут друзів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії вона спершу привезла гуманітарну допомогу до Львів, а згодом побувала у звільненій від російських військ Бучі разом з іноземними журналістами. Побачене там змусило її вирішити вступити до Збройні сили України. За три тижні до загибелі мати відвідала доньку в Києві. «Мамо, я захищаю свободу Європи», – сказала їй тоді Савіта.

Особисті речі медикині – зокрема фронтову куртку, черевики із засохлою землею Донбасу та інші предмети – її родина передала до музею історії в Бонн.

Після загибелі Савіти її мати та чоловік мають право на державну компенсацію від України – близько 15 мільйонів гривень (приблизно 300 тисяч євро). Урсула Ваґнер планує використати ці кошти для створення благодійного фонду імені доньки, який підтримуватиме медичні, культурні та спортивні проєкти в Україні.

Водночас жінка розповіла, що процес отримання компенсації затягнувся через бюрократичні процедури.

Попри це, родина загиблої медикині наголошує на необхідності підтримки України з боку Заходу.

«Захід повинен усвідомити, що має справу з імперіалістом, а не з кимось, кого можна вмовити укласти якусь фінансову угоду», – зазначила Урсула Ваґнер.

Невдовзі в Німеччині планують видати щоденник Савіти Ваґнер німецькою мовою, а також український переклад. Її мати та чоловік переконані: історію медикині потрібно розповідати, щоб більше людей у Європі усвідомили реальність війни Росії проти України.