Маску доведеться відкласти подорожі: Марсіанський ґрунт вбиває істот, що витримують вакуум космосу, радіацію і сильний холод

Марсіанський ґрунт виявився смертельно небезпечним для тихоходок — мікроскопічних істот, які здатні витримувати вакуум космосу, радіацію і сильний холод. Дослідники з’ясували, що токсичні сполуки в зразках марсіанського реголіту різко знижують їхню виживаність, однак попереднє промивання ґрунту водою майже повністю відновлює їхній стан. Про це пише видання Interesting Engineering, передають Патріоти України.

Тихоходки, яких ще називають «водяними ведмедями», — це крихітні восьминогі організми, відомі своєю витривалістю. Вони можуть переходити у стан глибокого зневоднення і переживати екстремальні умови. Проте поверхня Марса стала для них серйозним випробуванням.

Учені з Penn State University дослідили вплив марсіанського реголіту — пухкого шару мінералів, що вкриває породу планети — на складні багатоклітинні організми. Якщо реакцію бактерій і грибів на імітацію марсіанського ґрунту вже вивчали, то вплив на тварин майже не досліджували.

Для експерименту використали два типи лабораторно створеного ґрунту на основі даних марсохода Curiosity. Перший — MGS-1 — відтворює загальні умови поверхні Марса. Другий — OUCM-1 — змодельований за зразками з району Rocknest у кратері Gale Crater.

У ґрунті MGS-1 активність тихоходок різко впала: за два дні багато з них стали нерухомими або загинули. Зразок OUCM-1 виявився менш агресивним, але теж суттєво пригнічував організми порівняно з контрольною групою, яку помістили у звичайний пляжний пісок із Землі.

Під мікроскопом дослідники побачили, що мінеральні частинки накопичуються біля ротових отворів тихоходок. Це могло фізично або хімічно заважати їхнім життєвим процесам. Необроблений марсіанський ґрунт виявився настільки агресивним, що це здивувало науковців, адже тихоходки здатні переживати майже будь-які умови.

Переломний момент настав, коли ґрунт MGS-1 перед експериментом промили водою. Після цього рівень виживання і активність тихоходок майже зрівнялися з показниками на Землі. За словами керівниці дослідження Корієн Бакерманс, у складі MGS-1, ймовірно, є речовини, що розчиняються у воді — можливо, солі або інші сполуки — і саме вони завдають шкоди.

Це відкриття має два наслідки для майбутніх космічних місій. По-перше, марсіанський ґрунт може слугувати природним захистом від випадкового занесення земних мікроорганізмів на планету. По-друге, якщо ґрунт можна «очистити» водою, його потенційно можна використовувати для вирощування рослин і створення екосистеми.

Водночас використання води залишається серйозною проблемою, адже на Марсі це обмежений ресурс. Крім того, дослідження враховувало лише хімічний склад ґрунту і не брало до уваги різкі перепади температур і низький атмосферний тиск на планеті.