Межі дозволеного у найскрутніші часи: Суд поставив крапку в питанні, чи можуть чоловіки подорожувати Україною без дозволу ТЦК після 16 липня

В Україні заборонено змінювати місце проживання військовозобов’язаним чоловікам без дозволу керівника уповноваженого ТЦК. Проте немає жодної заборони на пересування територією України, не враховуючи окремі прикордонні зони.

Про це зазначив Шевченківський районний суд м. Чернівці у своєму рішенні від 31 травня 2024 року по справі №727/4556/24, передає "Судово-юридична газета".

Обставини справи наступні. Чоловік звернувся до суду із позовом до ТЦК, щоб скасувати постанову про притягання до адмінвідповідальності за ч. 2 ст.210-1 та за ч. 2 ст.210 КУпАП та накладання штрафу 4250 гривень. Відомо, що 17 квітня поточного року чоловік виїхав з місця проживання без дозволу начальника ТЦК, в якому стояв на обліку, а також відмовився від отримання направлення та проходження ВЛК. Йому пред’явили порушення ч. 4 ст.37 Закону "Про військовий обов`язок і військову службу".

Проте в чоловіка інша версія. Він заявив, що в той день його затримали невідомі люди у військовій формі та примусово доставили до ТЦК, де утримували майже цілий день. Але при цьому протоколи про його затримання не складалися. За словами чоловіка, він не змінював місця проживання, а приїхав до Чернівецької області на лікування і є документи, що це підтверджують.

Проте в ТЦК продовжили наполягати, що у період воєнного часу забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного ТЦК (ч. 4, ст. 37 Закону №2232- XII). І саме через те, що у затриманого чоловіка не було документу із дозволом на виїзд, його і притягнули до відповідальності.

Суд встановив, що чоловік перебуває обліку в ТЦК з 25.09.2015 і підлягає мобілізації, але перебуває в розшуку з 3.03.2023 року (згідно з даними системи "Оберіг").

Суд проаналізував Закон "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон "Про правовий режим воєнного стану", Закон "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" і Закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". В усіх сказано лише про заборону зміни місця проживання військовозобов’язаного, але не про заборону пересування територією України.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП, то суд наголосив, що у чоловіка не було підстав відмовлятися від одержання направлення на ВЛК. Такі дії були розцінені як спроба ухилення від виконання свого військового обов`язку.

Отже, суд задовольнив позов лише частково, скасував постанову ТЦК щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (щодо виїзду на лікування без дозволу керівника ТЦК). А розмір штрафу змінив з 4250 грн на 1700 грн. У іншій частині позовних вимог відмовив.