"Мікродозинг - як гомеопатія...": Мікологиня спростувала популярний серед українців міф щодо мухоморів

У спільнотах грибників усе частіше можна почути про «чудодійну» маремуху – гриб із родини мухоморів, який нібито лікує від усіх хвороб. Та чи справді цей гриб безпечний і має лікувальні властивості? Як пояснила наукова співробітниця відділу мікології Інституту ботаніки НАН України Марія Шевченко, маремуха, або мухомор сіро-рожевий, належить до умовно їстівних грибів, передають Патріоти України.

«Її можна вживати після відварювання, – каже фахівчиня. – Проте слід бути дуже обережними, адже маремуху легко сплутати з надзвичайно отруйним мухомором пантерним».

Що ж до нібито «цілющих» властивостей маремухи, наукових підтверджень цьому немає. Тим часом дедалі популярнішою стає мода на вживання червоного мухомора у мікродозах – так званий мікродозинг, який прихильники позиціонують як спосіб «лікування» або «покращення самопочуття».

«Мікродозинг – як гомеопатія, не має стосунку до науки, – наголошує Марія Шевченко. – У медицині дійсно існують препарати, що містять токсичні речовини, але вони проходять багаторівневі дослідження, випробування й ліцензування. Використання ж отруйних грибів із недоведеними лікувальними властивостями у неконтрольованих дозах може мати дуже небезпечні наслідки для здоров’я і життя».

За словами мікологині, мухомор червоний містить іботенову кислоту, а також інші токсини – мускарин і мікоатропін. Їхнє споживання може призвести до тяжких отруєнь або навіть летальних випадків.

Цікаво, що у природі мухомор червоний дійсно споживають деякі тварини. «Не лише лосі, а й інші хребетні можуть їсти гриби, отруйні для людини, – додає Шевченко. – Навіть бліду поганку поїдають слимаки».