Світ стрімко переходить на електромобілі, однак разом зі зростанням їхньої популярності виникає новий виклик — утилізація акумуляторів. За оцінками експертів, уже до 2030 року понад мільйон батарей електрокарів можуть завершити свій експлуатаційний ресурс, а до 2040-го їхня кількість може зрости до 14 мільйонів, передають Патріоти України.
За останні роки світові продажі електромобілів перевищили 20 млн машин, а їхня частка серед нових автомобілів наблизилася до чверті. У першій половині 2026 року в Європі продали понад 1,24 млн нових електрокарів — на 33,7% більше, ніж роком раніше.
Попри поширений міф, виробництво електромобіля не є повністю безпечним для довкілля. Насамперед це пов'язано з акумулятором, виготовлення якого потребує значних енергетичних ресурсів.
Додаткові проблеми створює видобуток літію, кобальту та нікелю. Саме ці матеріали широко використовуються у виробництві сучасних батарей.
Втім, це не означає, що електрокари загалом забруднюють довкілля більше за бензинові чи дизельні автомобілі.
Навпаки, протягом усього життєвого циклу електромобіль зазвичай має менші викиди. Різниця особливо помітна, якщо його заряджають електроенергією з низьким рівнем викидів.
У сприятливих умовах електромобіль може бути у кілька разів чистішим за традиційний автомобіль. Саме тому головна проблема полягає не стільки у самому переході на електротранспорт, скільки в тому, як людство поводитиметься з його акумуляторами після завершення їхньої служби.
Більшість сучасних електрокарів використовують літій-іонні акумулятори. З часом вони деградують і втрачають здатність ефективно накопичувати енергію.
За прогнозами, у найближчі роки відпрацьованими можуть стати близько 1,2 млн автомобільних батарей. До 2040 року ця цифра може зрости до 14 млн.
І проблема полягає не лише в кількості.
Акумулятори містять цінні матеріали, які можна повернути у виробничий цикл, але їхнє вилучення є складним і дорогим процесом.
Перед переробкою акумулятор необхідно безпечно розрядити, розібрати та розділити його компоненти.
Процес потребує спеціального обладнання та створює певні ризики для працівників. Під час хімічної переробки можуть утворюватися небезпечні речовини, зокрема фтористоводнева кислота.
Тому експерти закликають уже зараз створювати достатню кількість підприємств, здатних працювати з майбутнім потоком відпрацьованих батарей.
Інакше стрімке поширення електромобілів може породити нову масштабну проблему з відходами.
Втім, акумулятор, який уже не підходить для автомобіля, не обов'язково потрібно одразу відправляти на переробку.
Навіть після значної деградації він може залишатися придатним для менш вимогливих завдань — наприклад, для стаціонарних систем накопичення електроенергії.
Такий підхід називають «другим життям» батареї. Він дозволяє максимально використати ресурс акумулятора перед остаточною переробкою.
У Європі вже розробляють технології, які мають зробити переробку швидшою та ефективнішою.
Дослідники працюють над автоматизацією розбирання батарей, підвищенням частки матеріалів, які вдається повернути у виробництво, а також створенням акумуляторів, які в майбутньому буде простіше ремонтувати та переробляти.
Деякі проєкти ставлять за мету повертати до 90–95% компонентів акумулятора.
Таким чином, електромобілі не обов'язково стануть екологічною катастрофою після завершення терміну служби їхніх батарей. Але для цього інфраструктуру переробки потрібно розвивати вже зараз, адже кількість відпрацьованих акумуляторів найближчими роками зростатиме дуже швидко.
Російські удари по складській та логістичній інфраструктурі Києва й області можуть позначитися не лише на роботі торговельних мереж, а й на цінах для споживачів. Раніше повідомлялося про масштабні втрати складських площ у регіоні, через що бізнес змуше...
Світ стрімко переходить на електромобілі, однак разом зі зростанням їхньої популярності виникає новий виклик — утилізація акумуляторів. За оцінками експертів, уже до 2030 року понад мільйон батарей електрокарів можуть завершити свій експлуатаційний рес...
