В Україні тривають воєнний стан і загальна мобілізація. До війська можуть призвати військовозобов’язаних громадян, які не мають законних підстав для відстрочки або бронювання, передають Патріоти України.
Водночас правила мобілізації продовжують змінюватися. Серед актуальних питань — можливе зниження граничного віку військової служби з 60 до 55 років, оновлення правил бронювання працівників критично важливих підприємств та автоматичне продовження відстрочок.
Які зміни діють у листопаді, хто має право на відстрочку, за яких умов підприємства можуть втратити статус критично важливих та скільки працівників дозволено бронювати — розповідаємо далі.
В Україні запропонували знизити граничний вік перебування на військовій службі під час воєнного стану з 60 до 55 років.
Відповідну петицію Наталія Борсук зареєструвала 27 липня 2026 року. До 19 жовтня ініціатива набрала понад 25 тисяч голосів і надійшла на розгляд прем’єр-міністру.
Авторка пропонує поширити нові обмеження на військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, а також дозволити всім військовим після досягнення 55 років звільнятися за власним бажанням.
Однак уряд не підтримав автоматичне запровадження таких змін.
У відповіді на петицію прем’єр-міністр Сергій Корецький нагадав, що за чинним законодавством граничний вік служби під час особливого періоду становить 60 років, а для вищого офіцерського складу — 65 років.
Можливість перегляду цих показників потребує комплексного аналізу з урахуванням безпекової ситуації та потреб Сил оборони.
За словами очільника уряду, Міноборони вже готує законодавчі пропозиції щодо вдосконалення проходження військової служби. Зокрема, планують уточнити строки та підстави звільнення військовослужбовців. Питання з петиції також розглянуть під час підготовки змін.
Отже, зниження граничного віку до 55 років поки залишається пропозицією. Чинні правила не змінилися: у листопаді 2026 року мобілізації підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки або звільнення від служби.
Законодавство передбачає відстрочку за сімейними обставинами, станом здоров’я, навчанням та професійною діяльністю.
Зокрема, право на неї мають:
чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
одинокі батьки, які самостійно виховують неповнолітніх дітей;
опікуни людей з інвалідністю та недієздатних осіб;
громадяни, тимчасово непридатні до служби за висновком ВЛК;
люди з інвалідністю I, II та III груп за наявності підтвердних документів;
студенти денної форми навчання, відомості про яких внесені до ЄДЕБО;
педагогічні працівники, які працюють у закладах освіти щонайменше на 0,75 ставки, та науково-педагогічні працівники;
військовослужбовці, звільнені з полону;
чоловіки, близькі родичі яких загинули на фронті;
громадяни, які проходили службу за програмою «Контракт 18−24» під час воєнного стану та були звільнені на визначених законом підставах;
окремі посадовці та працівники державних органів.
Також продовжується автоматичне поновлення раніше оформлених відстрочок.
Міноборони проводить черговий етап автоматичного продовження відстрочок від мобілізації, який має тривати до 30 жовтня.
За даними відомства, понад 90% чинних відстрочок можуть продовжити без повторного подання заяв і відвідування державних установ.
Для цього уповноважені органи перевіряють актуальність підстав через державні реєстри. Автоматичне продовження доступне для 22 категорій громадян, якщо право на відстрочку зберігається.
Результат перевірки відображатиметься у застосунку «Резерв+». Повідомлення надходитимуть поступово, тому відсутність сповіщення одночасно з іншими користувачами не означає, що виникла проблема.
Після продовження відстрочки потрібно оновити електронний військово-обліковий документ і перевірити нову дату її завершення.
Якщо автоматичне продовження не відбулося, це не обов’язково означає втрату права на відстрочку. Причиною можуть бути відсутні або застарілі дані в державних реєстрах.
У такому разі необхідно перевірити й актуалізувати інформацію, а потім повторно подати запит через «Резерв+», якщо категорія підтримує онлайн-оформлення, або звернутися до ЦНАП із необхідними документами.
Важливо: до завершення встановленого строку раніше оформлена відстрочка залишається чинною, навіть якщо автоматично її не продовжили.
Нові правила бронювання передбачені постановою Кабміну № 1328 від 23 жовтня 2026 року.
Документ передбачає перегляд критеріїв критично важливих підприємств, а також посилення контролю за дотриманням вимог військового обліку.
Державні органи, обласні та військові адміністрації мають протягом десяти днів після набрання постановою чинності переглянути галузеві й регіональні критерії, за якими підприємствам надають статус критично важливих.
Після цього перевірять і організації, які вже мають такий статус. Якщо підприємство перестане відповідати вимогам або отримало критичність за критерієм, який виключать, рішення можуть скасувати.
Водночас перегляд критеріїв не означає автоматичної втрати статусу всіма підприємствами. Організації, які й надалі відповідатимуть установленим вимогам, зможуть зберегти критичність до завершення строку її дії.
На отримання такого статусу, зокрема, можуть претендувати підприємства оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, ЖКГ, агропромислового виробництва, транспорту, логістики, будівництва, ІТ, банківської сфери, медицини та зв’язку.
Загальна норма дозволяє критично важливим підприємствам бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників.
Однак за необхідності цю квоту можна збільшити. Для цього роботодавець має обґрунтувати потребу в збереженні більшої кількості персоналу.
Відповідні пропозиції через державний орган, який надав підприємству статус критично важливого, передаватимуть до Координаційного центру з організації бронювання. Він розглядатиме звернення та надаватиме рекомендації, а остаточне рішення ухвалюватиме уповноважений державний орган.
До 95% — для критично важливих підприємств ОПК і паливно-енергетичного сектору, визначених підрядних організацій та виробників трансформаторного обладнання.
До 75% — для окремих підприємств ЖКГ, зокрема теплокомуненерго та водоканалів.
До 50% — за загальним правилом для інших критично важливих підприємств.
Якщо підприємствам оборонної або енергетичної галузі потрібно забронювати понад 95% персоналу, вони зможуть ініціювати окреме погодження. Для цього Міноборони або Міненерго мають подати обґрунтовані пропозиції.
Окремі обмеження встановили для представництв донорських установ та організацій, які реалізують проєкти міжнародної технічної допомоги. Вони можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників, залучених до одного проєкту, але не більше семи осіб. Збільшення ліміту можливе за визначених умов і після погодження.
Таким чином, підвищення стандартної 50-відсоткової квоти не відбувається автоматично — підприємствам потрібно довести необхідність додаткового бронювання.
Нові правила посилюють контроль за дотриманням військового обліку керівниками критично важливих підприємств.
Координаційний центр з організації бронювання зможе відмовити в розгляді пропозицій щодо збільшення кількості заброньованих працівників, якщо керівник підприємства систематично порушував законодавство.
два або більше документально підтверджених випадків порушення керівником правил військового обліку протягом останніх 12 місяців;
притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Важливо, що йдеться саме про відмову в розгляді пропозицій щодо збільшення квоти, а не про автоматичне скасування всіх чинних бронювань.
Загалом бронювання можуть анулювати після завершення строку його дії, звільнення працівника або втрати роботодавцем статусу, який давав право на бронювання. Інші підстави передбачені постановою Кабміну № 76.
Тому працівникам варто контролювати строк дії бронювання та перевіряти актуальність даних в електронному військово-обліковому документі, зокрема через «Резерв+».
Уряд також опрацьовує механізм, який може дозволити окремим підприємствам бронювати весь необхідний персонал.
Ідеться про повне бронювання за умови виконання визначеного мобілізаційного зобов’язання. Зокрема, підприємство має регулярно та добровільно направляти частину своїх працівників на військову службу.
Передбачається, що працівники заздалегідь знатимуть строк служби та умови залучення до війська. За ними також мають зберігатися робоче місце й заробітна плата.
Опрацювання пропозицій доручили Міноборони та Міністерству економіки. Орієнтовний строк підготовки рішень — до 1 грудня 2026 року.
Наразі бронювання 100% персоналу не стало загальнодоступною можливістю для критично важливих підприємств. Такий механізм лише готують.
Від 30 жовтня 2026 року набрали чинності оновлені правила обліку військовослужбовців, затверджені наказом Міноборони № 357 від 5 жовтня.
Зміни стосуються родин загиблих захисників, військових після повернення із СЗЧ, переведення між частинами та обліку громадян, які прибувають до ТЦК.
Родини загиблих військовослужбовців. Уточнили дату виключення зі списків особового складу військових, загибель яких підтвердили після зникнення безвісти, перебування в полоні або захоплення в заручники.
Тепер датою виключення вважатимуть день офіційної реєстрації смерті, зазначений в актовому записі та свідоцтві про смерть.
Раніше орієнтувалися на дату в медичному свідоцтві про смерть, а виключення оформлювали наступного дня. Різниця між фактичною загибеллю та офіційним підтвердженням створювала труднощі для родин, зокрема під час оформлення пенсій і допомоги.
Заступниця міністра оборони Любов Галан пояснила, що новий порядок має усунути плутанину з обчисленням пільгового періоду та спростити оформлення виплат.
Водночас накази про виключення зі списків, видані до 30 жовтня, автоматично не переглядатимуть. Для оскарження раніше визначеної дати родинам потрібно звертатися до суду.
Військові після повернення із СЗЧ. Для військовослужбовців, які добровільно повернулися після самовільного залишення частини, спростили оформлення документів під час призначення на посаду.
Тепер у наказах зазначатимуть менше персональних і службових даних. Замість повної назви посади з інформацією про підпорядкованість використовуватимуть умовне найменування військової частини. Повна назва частини, до якої призначають військового, залишатиметься в документі.
У примітках вказуватимуть лише рік народження та ідентифікаційний код. Інформацію про освіту, підстави призначення та рівень посади більше не вимагатимуть. У Міноборони очікують, що це пришвидшить оформлення документів і переведення військових.
Переведення до іншої військової частини. Змінили порядок обліку мобілізованих, яких направляють до нового місця служби у складі команди поповнення.
Раніше до фактичного прибуття військовий залишався на обліку попередньої частини. Тепер його зараховуватимуть до списків нового підрозділу від дня підписання старшим команди акта приймання поповнення.
До фактичного прибуття військовослужбовець обліковуватиметься в новій частині як тимчасово відсутній. Це має чіткіше визначити відповідальність за оформлення документів у разі надзвичайних подій під час переведення.
Облік у ТЦК та СП. Також уточнили порядок реєстрації громадян, які прибувають до територіальних центрів комплектування та підлягають мобілізації, а також іноземців і осіб без громадянства, які проходять відбір на контрактну військову службу. Їхні відомості вноситимуть до електронного журналу.
В Україні тривають воєнний стан і загальна мобілізація. До війська можуть призвати військовозобов’язаних громадян, які не мають законних підстав для відстрочки або бронювання, передають Патріоти України. Водночас правила мобілізації продовжують змінюва...
Національний музей історії України отримав бронзову цідилку римського виробництва, датовану серединою 1-2 століття нашої ери. Майже дві тисячі років тому цей античний предмет використовували для проціджування вина під час застіль, передають Патріоти Ук...
