Мобілізація в Україні: Стало відомо, чи може вітчим дитини з інвалідністю отримати відстрочку

В Україні на тлі змін у законодавстві щодо мобілізації дедалі частіше розглядаються випадки, коли право на відстрочку доводиться відстоювати в суді. Про це пише Судово-юридична практика, передають Патріоти України.

Як повідомляється, військовозобов’язаний чоловік звернувся до суду після того, як йому відмовили у відстрочці від призову. Він вимагав скасувати рішення комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У 2024 році чоловік одружився з жінкою, яка виховує дитину з інвалідністю з дитинства. У свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено зі слів матері, тобто юридично батько відсутній. Мати дитини має серйозні проблеми зі здоров’ям і перебуває на обліку через психічне захворювання. Бабуся — літня пенсіонерка, яка проживає окремо. Фактично чоловік став єдиною людиною, яка доглядає за дитиною.

Спочатку ТЦК у січні 2025 року надав йому відстрочку, однак у квітні це рішення скасували, посилаючись на відсутність кровного споріднення. Повторне звернення чоловіка залишили без розгляду.

У територіальному центрі комплектування заявили, що закон передбачає відстрочку для батьків, а вітчим до цієї категорії не належить, тому підстав для звільнення від призову немає. Суд став на бік позивача. Він скасував рішення комісії ТЦК про відмову у відстрочці та визнав протиправною бездіяльність щодо повторного звернення чоловіка.

Тепер територіальний центр зобов’язаний повторно розглянути документи з урахуванням висновків суду. Під час розгляду справи суд врахував норми Конституції України, Сімейного кодексу та постанову Кабінету Міністрів №560. Зокрема, суд зазначив, що вітчим має сімейні обов’язки щодо дитини, якщо проживає з нею однією сім’єю та фактично бере участь у вихованні.

Також встановлено, що альтернативного догляду за дитиною фактично немає, а її стан потребує постійної уваги та підтримки. Окремо суд звернув увагу на порушення процедури з боку ТЦК — орган не оцінив усі життєві обставини та формально підійшов до розгляду справи.

Висновок суду

Суд підкреслив, що у подібних випадках формальний підхід є неприпустимим, а рішення мають ухвалюватися із урахуванням реальної ситуації в сім’ї та інтересів дитини.