
У Дніпрі до 5 років позбавлення волі засудили мобілізованого сержанта ЗСУ, який відмовився від наказу йти на бойову позицію поблизу Бахмута. Про це йдеться у вироку Шевченківського районного суду м. Дніпра, передають Патріоти України.
Як встановило судове слідство, підрозділи військової частини виконували завдання за призначенням із захисту територіальної цілісності України в Донецькій області. 28 березня 2024 року приблизно о 10:20 у пункті тимчасової дислокації підрозділу (в районі міста Часів Яр) командир 1-ї стрілецької роти довів до відома особового складу бойове розпорядження.
Згідно з цим документом, було сформовано зведену групу з трьох військовослужбовців (сержанта і двох солдатів). Старшим і персонально відповідальним за виконання місії призначили саме сержанта. Група мала часові межі та завдання:
Проте сержант у присутності командування відкрито відмовився виконувати бойовий наказ. Момент оголошення розпорядження і відмову зафіксував на камеру мобільного телефона водій-кіномеханік роти. Цей відеозапис згодом став ключовим доказом сторони обвинувачення у суді.
У судовому засіданні обвинувачений сержант свою провину за ч. 4 ст. 402 КК України (непокора в умовах воєнного стану) категорично не визнав. Він заявив, що є добровольцем, від весни 2022 року намагався потрапити до війська, а 2023-го успішно мобілізувався та брав участь у важких боях під Бахмутом і Сіверськом, отримавши статус учасника бойових дій (УБД). З його слів, він ніколи не порушував присягу, а наказ не виконав суто через різке погіршення стану здоров’я.
Військовослужбовець розповів, що тривалий час страждав від сильного запалення нижньої щелепи (через що йому згодом видалили зуби в госпіталі Дніпра), а також відчував постійні пекельні болі в хребті, шиї та грудній клітці через остеохондроз і радикулопатію, що супроводжувалося онімінням ніг. Він запевнив, що регулярно просив про медичну допомогу, але замість лікування його та інших хворих бійців нашвидкуруч за 4 години «прогнали» через військово-лікарську комісію в місті Білозерськ.
Крім того, підсудний розкритикував сам бойовий наказ капітана, назвавши його «незрозумілим і суперечливим»:
Військовий наголосив, що реалізував вимогу статті 37 Статуту ЗСУ — негайно доповів, що неспроможний виконати завдання через фізичний стан, і просив призначити його до евакуаційної бригади.

Матеріали суду / © Єдиний державний реєстр судових рішень
Суд дослідив аргументи сторони захисту, проте повністю відкинув їх, визнавши неспроможними та спростованими іншими матеріалами справи. Судді наголосили, що питання придатності до служби регулюється винятково профільним Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (наказ МОЗ №402), а не суб’єктивними скаргами чи медичними характеристиками.
Двома офіційними довідками ВЛК (від 21 березня 2024 року, тобто за тиждень до інциденту, та від 11 квітня 2024-го — вже після відмови) сержанта з усіма його хронічними хворобами хребта (протрузії, спондилоартроз хребта) та повною відсутністю зубів було визнано придатним до військової служби без жодних обмежень. Ці рішення ВЛК чинні та не були скасовані в установленому порядку.
Крім того, в матеріалах справи наявна офіційна довідка начальника медпункту частини, капітана медичної служби: перед оголошенням наказу 28 березня лікарі провели медичний огляд сержанта і констатували, що об’єктивних підстав для невиконання бойового завдання за станом здоров’я у нього немає.
Допитані в залі суду свідки (командир роти, заступник командира роти та водій) повністю підтвердили факт категоричної відмови. Під час слідчих експериментів у кабінеті слідчого свідки змоделювали обстановку подій і підтвердили, що бойовий наказ зачитувався вголос, чітко, з відстані двох метрів і не допускав подвійних тлумачень. Суд визнав ці експерименти допустимими, посилаючись на практику Верховного Суду, яка дозволяє моделювання умов поза місцем злочину.
Суд також підкреслив, що за Дисциплінарним статутом ЗСУ «підлеглий не має права обговорювати, критикувати чи оцінювати доцільність і тактику наказів начальника, кількість БК або час висування. Єдиноначальність є базовим принципом армії, а відповідальність за наслідки наказу несе винятково командир, який його віддав». Альтернативні пропозиції сержанта служити на автівці в тилу не знімали з нього обов’язку йти в окопи за бойовим розпорядженням.
Оцінивши сукупність досліджених доказів, Шевченківський районний суд міста Дніпра визнав сержанта винним у вчиненні тяжкого військового злочину. Судді констатували, що підсудний діяв із прямим умислом, свідомо порушуючи військову дисципліну та підриваючи боєздатність підрозділу в умовах воєнного стану.
Рішення суду:
Обставин, які б пом’якшували чи обтяжували покарання сержанта, судом встановлено не було. Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення.
Аспіранти в Україні мають право на відстрочку від мобілізації на весь період навчання. Однак після захисту дисертації та отримання наукового ступеня ця відстрочка автоматично припиняється, передають Патріоти України. Для випускників постає питання — як...
У Дніпрі до 5 років позбавлення волі засудили мобілізованого сержанта ЗСУ, який відмовився від наказу йти на бойову позицію поблизу Бахмута. Про це йдеться у вироку Шевченківського районного суду м. Дніпра, передають Патріоти України. Як встановило суд...