Мешканці київської 16-поверхівки на вул. Магістральній, 33 опалюють будинок дровами. Не мають централізованого опалення через те, що будинок входить до житлового комплексу "Кузьмінський-2". Його пов'язують зі скандальним забудовником Анатолієм Войцеховським – засновником групи компаній "Укогруп". Компанія з 2004 року почала зводити багатоповерхівки в Києві. Квартири в них продавали наперед – на початку будівництва. Однак згодом частина інвесторів почали подавати на Войцеховського в суд і вимагати повернення грошей. Бо його компанії не здавали будинки вчасно або їх не під'єднували до комунальних мереж. Де зараз Анатолій Войцеховський – невідомо. Згодом у 16-поверхівку провели воду й світло. Збудували твердопаливну котельню, яка працює від дров. Щоб дим від її роботи не потрапляв у будинок, через нього провели великий димохід із виведенням на дах. Із нього взимку постійно йде чорний дим. Екологи заявляють, що такий тип опалення небезпечний і забруднює повітря. Кореспондентка Gazeta.ua сходила до "дров'яної" багатоповерхівки та спробувала поговорити з її мешканцями й дізнатися, як їм живеться в незвичному будинку, передають Патріоти України.
Частина багатоповерхівки огороджена парканом. У більшості квартир темно. Світло горить лише в кількох вікнах, деякі з яких ще прикрашені новорічними гірляндами. Через скляний фасад видно, що на першому поверсі зберігають будматеріали – лежать десятки мішків із цементом.
– Працюю тут кілька днів. Нічого не можу розказати, – відрізає охоронець у чорному одязі біля вхідних дверей багатоповерхівки. Натягує капюшон на голову й ховається в під'їзд. Нас усередину не пропускає.
Самостійно зайти до будинку нереально через кодовий домофон із системою розпізнавання обличчя. Проте через скляні двері можна розгледіти поштові скриньки, які висять на облицьованих сірою плиткою стінах. Помітні горщики із зеленими рослинами.
– У мене тут тепло, бо маю кондиціонер. І він годиться для обігріву. А як там у мешканців дому – не знаю, – розповідає продавчиня магазину, який відкрили на першому поверсі будівлі. – Працюємо ми не так давно, то нікого із квартирантів ще не знаю. Але жити тут непогано, парк рядом. Єдине плохо, що досі стройка іде.
Пройти за будинок теж складно: ліворуч наставлені технічні приміщення, а праворуч стоїть висока етажерка для ремонтників. На землі – купа будівельного сміття.
– Куда пошла? Нельзя! – із будинку вибігає охоронець, щойно намагаємося обійти будівлю. – Там все опасно для жизни. Стройка идет! Если с вами что-то случится – мене посадят. Кто за все это отвечать будет?
Додому поспішає молода жінка з пакетом із продуктами. Однак, запримітивши відеокамеру, пробігає повз і не реагує на вітання.
– Что вам рассказать? О проблемах дома? Знаю про них больше, чем все местные, – підходить 37-річний Давид у заляпаному глиною взутті. Живе в приватному будинку по сусідству із проблемною забудовою. – Все говорят, что дровяное отопление вредит экологии. Мол, чтобы обеспечить дровами котельню для многоэтажки – в парке рубят деревья. Это все бред! Тут вообще хорошо, что что-то делается. Ведь не так давно здесь одни наркоманы ходили. Кучковались. И никакого освещения не было! Теперь же директор кооператива поставил фонари возле дома и по всей улице. Сквер сделали, будет детская площадка, фонтан. Мои дети смогут спокойно гулять. Раньше это было невозможно еще и через повсеместную грязь и лужи.
Запевняє, що котельня працює не на дровах.
– Сюда машины везут разные прессованные материалы. Дров столько нигде не возьмешь, – присідає Давид і показує розмоклі крихти від дерева. – Летом была аварийная ситуация – поднялся уровень воды возле дома. Город не отреагировал. Все сами решали. Директор вообще не любит публичности. Не хвастается своими делами. Как когда-то цари.
Помічаємо, як із будинкових труб стікає вода в струмок.
– Это не канализация, а ливневая система для дождей и подземных вод. Тут другая проблема бывает – текут сюда нечистоты из жилого комплекса "Нивки". Вот там реальное го*но. Прям фекалии вылетают, – видає Давид.
Із труби на даху будинку починає клубочитися чорний дим.
– Здесь все дома дровами отапливают. Вот тот и тот дом, – чоловік показує на багатоповерхівки навпроти. – Там тоже дымари есть, пойдите и спросите у них. У меня сосед вообще шинами отапливает и ничего не могу сделать с ним! А тут дом взяли с проблемами, на улице темнота была. Застройщик все решил, находит финансирование.
На вулиці сутеніє, мешканці повертаються з роботи. Розповідати про будинок відмовляються.
– Нам це нецікаво, нічого казати не буду, – каже низенький чоловік із чорною кепкою на голові.
– Я поспішаю, – із сумками виходить із машини блондинка та йде в підʼїзд.
На вулиці автоматично вмикається освітлення. Підʼїжджає вантажівка. Із тріском на землю висипає чергову купу щебеню.
Мешканці будинку відмовляються розмовляти із журналістами, бо вважають, що багатоповерхівку не добудували, не поставили на облік і не під'єднали до централізованого опалення саме через надмірну увагу до неї. Вірять, що це заважає директору кооперативу спокійно працювати, кажуть натомість інвестори, які не захотіли вселятися в багатоповерхівку. Вимагають повернути кошти.
– Ті хто заселився, думають, що головна проблема – це ми, – каже інвесторка Яніна Алєєва. – Не хочуть розказувати про будинок і вважають Багіна чудовою людиною.
Яніна купила однокімнатнку квартиру в ЖК "Кузьмінський" за 300 тис. грн. Зараз власного житла не має. Через проблеми із забудовником вимушена жити з матір'ю.
– Світло в багатоповерхівку підключили від залізниці поряд, наскільки я зрозуміла. Це законний шлях, – розповідає жінка. – Раніше були генератори, яких вистачало на 10 квартир. Коли заїхало більше людей, то його почало вибивати. Опалення минулої зими в них ще не було. Потім запустили котел, який стояв збудований уже кілька років. Минулого року, оскільки воду не спустили з труб, їх прорвало. У людей по поверхах текла вода. І ремонти всі полетіли к чортовой матері.
Із директором кооперативу востаннє спілкувалася щодо повернення коштів. Жити в будинку не хоче, зізнається.
– Добудовували там все "алкаші" Багіна. Набирав групами найдешевшу публіку. Одна жінка вселилася і почала робити ремонт зі своєю бригадою, чим розізлила директора кооперативу. Будівельники вивели стіну, що біля вікна. Пішов сильний дощ. Вона прийшла, а через віконну раму всю стіну позаливало водою. Її ремонтники сказали, що вікно неправильно встановили. А окрім цього, між обліцовкой і стіною немає щільного прилягання. І вода потоком по стіні тече у самий низ.
На рівні фундаменту жодних порушень немає, бо його закладали ще за проєктом архітектора, додає Яніна.
– Кооператив з'явився нізвідки й увійшов до складу засновників компанії-забудовника. Людей почали агітувати вступати в нього. Спершу ми були частково готові на це, але коли вивчили статут і договори, зрозуміли – там непрозорі та кабальні умови, – веде далі Яніна. – Кооператив відмовлявся звітувати фінансово перед інвесторами. Також у статуті було прописано, що ми маємо робити ще внески, які будуть витрачати на розсуд кооперативу. Коли попросили від керівництва звіти та акт технічного обстеження, бо можна безкінечно щось добудовувати, то у хамській манері нам сказали: "Вы туда свой нос не суньте. Не ваше дело, на что мы тут тратим деньги". Плату за комуналку також встановлює кооператив, який складається із трьох людей – один працював ще за Войцеховського, голови кооперативу Володимира Багіна та його дружини.
Забудовник нині передав усе майно кооперативу, стверджує Яніна.
– Неясно, на яких умовах. Нам не повідомили, – продовжує жінка. – Ці документи не надали навіть на вимогу суду, куди ми зверталися, щоб наші майнові права були визнані. Однак кооператив усіма силами затягує процес. Хоче перепродати квартири за ринковою ціною, а нам повернути ті кошти, які сюди вклали у 2015 році. А що вони зараз вартують?
– Хто й чому звів котельню? – питаємо.
– Чула від багатьох експертів, що там не можна її ставити в такому вигляді, бо вона небезпечна і може розірвати пів будинку, якщо не спостерігати за нею належним чином, – відказує Яніна. – Коли забудовники вирішили, що буде 16 поверхів, то зайшла мова про електричне опалення. Але кооператив вирішив поставити твердопаливну котельню. Її встановили не на вулиці, а десь у приміщенні – чи то нагорі, чи то внизу. Багін знав, що це небезпечно. Щодо якості опалення, то скарг від мешканців не чула.
Більшість інвесторів, які погодилися вступити в кооператив, тут не живуть. Здають помешкання квартирантам, додає Алєєва.
– Офіційно будинок вважається досі будівельним майданчиком, він не є житловим. То за електрику там платять за промисловим тарифом. Не знаю, як рахують іншу комуналку, – розповідає інвесторка. – Багато людей не проти кооперативу, бо купували квартири для інвестицій. А так вони мають, де жити. Судяться ті, хто хотів отримати своє перше житло.
Голова кооперативу ЖК "Кузьмінський-2" Володимир Багін усі звинувачення у свій бік відкидає. Створили алгоритм, за яким багатоповерхівку поступово готуватимуть до введення в експлуатацію, розповів він у телефонній розмові.
– Договір про постачання води уклали з Київводоканалом, світло провели за допомогою ДТЕК. Будинок за проєктом одразу йшов із котельнею. Стоїть вона за межами дому, – говорить Багін. – Опалююємо деревʼяними палетами. Постачальників порадив "Кузьмінський-1". Перша партія була неякісною, тому йшов чорний дим. Екологи прийшли саме в той час і побачили це. Плюс ішов дощ, який розмочив паливні матеріали.
ДРОВ'ЯНІ КОТЕЛЬНІ ВСТАНОВЛЮВАТИ МОЖНА. АЛЕ Є НЮАНСИ
Котельню на твердому паливі встановлювати в Києві можна. Однак вона має відповідати всім технічним вимогам, а її проєкт погоджує міська влада.
Про це розповів директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
"Таких будинків, що підключені за тимчасовою схемою, яку надають зазвичай для забезпечення будівництва, у Києві понад 100. Кинули лічильник на стовп і відвели дроти. Після завершення всіх робіт міська комісія має ввести будинок в експлуатацію та підключити до каналізації, водогону, централізованого опалення, електрики. Недобросовісні забудовники намагаються економити й не робити нічого. Ліфт працює, електрика є. І люди наївно думають, що все гаразд", – каже експерт.
Інвесторам треба уважніше підходити до питання купівлі квартир, перевіряти забудовників, додає експерт. "Інший варіант – доробляти все власноруч. Зі знайомою сталася така ситуація. То у вихідні всі мешканці працювали. Тобто люди мають обʼєднуватися або шукати джерела фінансування. А із забудовником мають розбиратися правоохоронні органи", – розповів Сергієнко.
Поки будинок не ввели в експлуатацію, його юридично не існує. Офіційно законних послуг власники квартир отримати не зможуть.
"Кооператив має право збирати плату тільки за обслуговування. Встановлювати тарифи на комунальні послуги в разі централізованого підключення не може. Однак мешканці житлового комплексу "Кузьмінський-2" такі питання можуть підіймати на загальних зборах голосуванням. Це внутрішня справа кооперативу" – пояснює він.
Проєкт встановлення котельні має відповідати державним будівельним нормам.
"Якщо є, наприклад, підвал і його туди засунули, то виникають питання щодо законності й правильності експлуатації. Це питання безпеки. Не дай Бог, щось станеться в тій котельні і постраждають мешканці. Тоді відповідатимуть забудовники, люди, інженери, голова кооперативу", – заявив Сергієнко.
На війні проти російських бойовиків загинув грузинський доброволець - 24-річний Леван Лохішвілі. Про це повідомляє Ехо Кавказа, передають Патріоти України. Зазначається, що захисник загинув 19 листопада у Херсонській області внаслідок вибуху саморобног...
В Україні протягом дії воєнного стану пенсіонери-чорнобильці щомісячно будуть отримувати доплату до пенсії у розмірі 2361 грн. Про це йдеться у проєкті закону № 12000, передають Патріоти України. Зазначається, що відповідно до нового законопроєкту про ...