Можна і сусідок трохи потерпіти: Самиці орангутангів виявили невідомий досі тип соціальної адаптації своїх дитинчат

Самиці орангутангів привели своїх дитинчат погратися з однолітками, хоча це й призвело до більших енергетичних витрат і скоротило час на харчування. Як з’ясувалося, територія активності двох самиць орангутангів перетинається сильніше, якщо вони мають дитинчат приблизно одного віку. Такі результати означають, що навіть вид приматів, що здебільшого веде поодинокий спосіб життя та народжує лише одне дитинча, вкладає ресурси в розвиток соціальних навичок дитинчат. Дослідження опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Як дізналися про ціну гри дитинчат орангутангів?

Науковці використали дані 15 років спостережень за 31 парою матір-дитинча серед диких борнейських орангутангів (Pongo pygmaeus wurmbii). Загалом дослідники проаналізували майже 33 тисячі годин спостережень за переміщенням і поведінкою цих тварин. Так вдалося з’ясувати, що дитинчата різних матерів одного віку, які проживали поруч, мали більшу імовірність гратися разом, ніж дитинчата різного віку.

Незалежно від того, наскільки спорідненими були пари матерів і наскільки доступною була їжа, річна територія пересування матерів перетиналася сильніше, якщо в них були дитинчата одного віку. У дні, коли дитинчата гралися з однолітками, матері більше подорожували та менше часу проводили за харчуванням. А в день до гри вони більше рухалися в бік центра території іншої матері, і в бік власної території — в день після гри. Найімовірніше, вони планували таку активність, а не вона виникала спонтанно. Водночас ці результати показують, що внесок ресурсів матері у виховання дитинчат орангутангів недооцінений.

• Раніше науковці з’ясували, що матері орангутангів підлаштовують свою відповідь на випрошування їжі під вік дитинчат. Дитинчата ж так навчаються самі обробляти їжу.
• А щоб навчитися добувати й споживати більше типів їжі, дитинчата орангутангів беруть приклад з дорослих, як і люди.