Мозок переходить у режим "оновлення": Чому зіниці різко розширюються, коли ми дивуємося

Розширення зіниць виявилося не просто реакцією на зміну освітлення. Вчені з’ясували, що цей фізіологічний процес може бути важливою частиною реакції мозку на несподівані події, передають Патріоти України.

Коли людина стикається з чимось неочікуваним, мозок ніби переходить у режим «оновлення»: він переглядає попередні очікування та готується засвоювати нову інформацію. Одним із найбільш помітних проявів цього процесу стає розширення зіниць.

За словами співавтора дослідження, нейробіолога Метта Нассара з Браунського університету, розширення зіниць сигналізує про різке підвищення рівня збудження. Такі короткочасні зміни можуть допомагати мозку адаптуватися до світу, який постійно змінюється.

Відомо, що зіниці реагують не лише на кількість світла. Вони можуть розширюватися під час інтенсивної розумової роботи, фізичного навантаження, емоційного збудження та під впливом деяких препаратів. На їхній розмір також впливає дихання: зіниці можуть розширюватися під час видиху та звужуватися на початку вдиху.

Важливу роль у реакції на несподіванки відіграє блакитне ядро — невелика структура у стовбурі мозку, яка є основним джерелом норадреналіну. Цей нейромедіатор бере участь, зокрема, у формуванні реакції організму на потенційно важливі або небезпечні події.

Щоб перевірити, як мозок реагує на несподівані зміни, дослідники провели експеримент за участю 63 здорових людей. Учасникам демонстрували послідовності кольорових плям, після чого вони мали запам’ятовувати побачене та прогнозувати, який колір з’явиться далі.

Під час виконання завдання науковці одночасно стежили за активністю мозку за допомогою ЕЕГ та вимірювали діаметр зіниць.

Коли на екрані з’являвся колір, якого учасники не очікували, їхні зіниці розширювалися. Одночасно змінювалася активність мозку, зокрема виникали хвилі, пов’язані з короткочасним підвищенням збудження та роботою норадреналінової системи.

Найцікавішим виявилося те, що після несподіваних подій люди ставали менш залежними від попередніх припущень. Якщо послідовність зображень довго відповідала прогнозам, учасники дедалі сильніше покладалися на сформовані очікування. Але несподіваний результат ніби «скидав» цю упередженість.

Таким чином, здивування може виконувати для мозку своєрідну функцію перезавантаження. Несподівана подія змушує його відмовитися від застарілих прогнозів, врахувати нову інформацію та скоригувати майбутні очікування.

Тобто наступного разу, коли від несподіванки у вас розширяться зіниці, це може бути не просто автоматична реакція. Мозок у цей момент буквально отримує сигнал: «Щось пішло не за планом — час оновити модель реальності».