Музейники показали, які вишукані прикраси носили киянки на піці розвитку ювелірної справи у Давній Русі (фото)

Наприкінці 12 - першій третини 13 століття Київ, не зважаючи на посилення феодальної роздробленості держави переживав невпинний прогрес розвитку ремесел, в тому числі ювелірної справи. Місцеві золотих справ майстри славились далеко за межами Русі

Давньоруській скарб з Михайлівської площі Києві, 1938.

Національний музей історії України презентував важливу археологічну знахідку, що належить до періоду Київської Русі. Мова йде про сережку тринамистинну, датовану XII-XIII століттям, яку нещодавно показали публіці в рамках експозиції музею. Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook, передають Патріоти України.

Цей вишуканий ювелірний вироб є частиною колекції Національного музею історії України. Його було випадково знайдено на Михайлівській площі Києва 1938 року. У часи виготовлення цієї прикраси місцевість, де її знайшли входила в "місто Ярослава", що долучилось за правління Ярослава Мудрого до ядра княжої Гори та "міста Володимира", формуючи разом з ними Верхній Київ - аристократичний осередок столиці Русі та її твердиню на противагу торгово-ремісничого Подолу, мешканці котрого при підступу ворожих армій бігли рятуватися до князя на Гору, обнесену потужними мурами.

Золота тринамистинна сережка, в її основі – кільце з круглого в перетині дроту, один кінець згорнуто в трубочку, на іншому – отвір. На кільце нанизані три сферичні порожнисті намистини. На поверхні намистин – вісім сканних кілець, в які вписано трикутники з дрібної зерні. Між колами хрестоподібно напаяно по п’ять кульок зерні. Між намистинами та із зовнішнього боку однієї крайньої намистини на кільце накручено сканну дротинку, що фіксує їх.

Оздоблені трьома намистинами скроневі кільця, які називають також підвісками або сережками київського типу, з ХІ ст. стали одними з найпопулярніших прикрас на Русі. Їх вирізняло розмаїття декору намистин. Тиснені намистини покриті орнаментами із зерні та скані або ж суцільним «килимом» із зерні. Деякі намистини повністю ажурні, виконані зі сканних кілець, доповнених кульками зерні.

Ймовірно, існували різні варіанти носіння таких прикрас: їх могли вплітати у волосся, прикріпляти до головного убору й стрічки, носити на ряснах як колти.

Можливо, їх використовували також як сережки, про що свідчать знахідки в деяких похованнях: кільця, засилені у вушні раковини, які частково збереглися. Кільця з намистинами могли носити як парами, так і в більшій кількості, у поєднанні з іншими прикрасами.

Тринамистинні прикраси були поширені протягом тривалого часу на території Східної та Південно-Східної Європи, Ірану, а найзахіднішою точкою їх розповсюдження є територія Тюрингії.

Не коштує жодної копійки: Сторічна жителька Тернопільщини здивувала секретом довголіття (відео)

субота, 10 травень 2025, 21:59

Жителька Золотого Потоку Чортківського району на Тернопільщині Ганна Храпко відзначила столітній ювілей. У свої роки жінка співає та очікує на завершення російсько-української війни. Про це йдеться у сюжеті «Суспільного», передають Патріоти України. У ...

"Це було взаємне непорозуміння": У ТЦК в Харкові стався "фізичний конфлікт" з колишнім військовим

субота, 10 травень 2025, 21:50

У Харкові через "взаємне непорозуміння" сталася бійка колишнього військовослужбовця з представниками територіального центру комплектування (ТЦК). Про це 10 травня Харківський обласний ТЦК заявив у Facebook, передають Патріоти України. "У соціальних мер...