Музейники показали, які вишукані прикраси носили киянки на піці розвитку ювелірної справи у Давній Русі (фото)

Наприкінці 12 - першій третини 13 століття Київ, не зважаючи на посилення феодальної роздробленості держави переживав невпинний прогрес розвитку ремесел, в тому числі ювелірної справи. Місцеві золотих справ майстри славились далеко за межами Русі

Давньоруській скарб з Михайлівської площі Києві, 1938.

Національний музей історії України презентував важливу археологічну знахідку, що належить до періоду Київської Русі. Мова йде про сережку тринамистинну, датовану XII-XIII століттям, яку нещодавно показали публіці в рамках експозиції музею. Про це йдеться на сторінці “Скарбниця Національного музею історії України” у Facebook, передають Патріоти України.

Цей вишуканий ювелірний вироб є частиною колекції Національного музею історії України. Його було випадково знайдено на Михайлівській площі Києва 1938 року. У часи виготовлення цієї прикраси місцевість, де її знайшли входила в "місто Ярослава", що долучилось за правління Ярослава Мудрого до ядра княжої Гори та "міста Володимира", формуючи разом з ними Верхній Київ - аристократичний осередок столиці Русі та її твердиню на противагу торгово-ремісничого Подолу, мешканці котрого при підступу ворожих армій бігли рятуватися до князя на Гору, обнесену потужними мурами.

Золота тринамистинна сережка, в її основі – кільце з круглого в перетині дроту, один кінець згорнуто в трубочку, на іншому – отвір. На кільце нанизані три сферичні порожнисті намистини. На поверхні намистин – вісім сканних кілець, в які вписано трикутники з дрібної зерні. Між колами хрестоподібно напаяно по п’ять кульок зерні. Між намистинами та із зовнішнього боку однієї крайньої намистини на кільце накручено сканну дротинку, що фіксує їх.

Оздоблені трьома намистинами скроневі кільця, які називають також підвісками або сережками київського типу, з ХІ ст. стали одними з найпопулярніших прикрас на Русі. Їх вирізняло розмаїття декору намистин. Тиснені намистини покриті орнаментами із зерні та скані або ж суцільним «килимом» із зерні. Деякі намистини повністю ажурні, виконані зі сканних кілець, доповнених кульками зерні.

Ймовірно, існували різні варіанти носіння таких прикрас: їх могли вплітати у волосся, прикріпляти до головного убору й стрічки, носити на ряснах як колти.

Можливо, їх використовували також як сережки, про що свідчать знахідки в деяких похованнях: кільця, засилені у вушні раковини, які частково збереглися. Кільця з намистинами могли носити як парами, так і в більшій кількості, у поєднанні з іншими прикрасами.

Тринамистинні прикраси були поширені протягом тривалого часу на території Східної та Південно-Східної Європи, Ірану, а найзахіднішою точкою їх розповсюдження є територія Тюрингії.

Жінки, чи чоловіки: Науковці визначили, хто легше переносить біль та чому

неділя, 1 червень 2025, 12:42

Числені меми про те, що жінки значно легше переносять застуду і грип, ніж чоловіки, мають наукове підгрунтя. Нове дослідження, опубліковане у NeuroScienceNews, виявило фізіологічний механізм, який трохи полегшує життя жінкам, зазначають Патріоти Україн...

Все просто! Як заблокувати дзвінки з небажаних номерів на смартфоні

неділя, 1 червень 2025, 12:22

Сучасні технології дозволяють максимально захистити себе від набридливих чи небажаних дзвінків. Зробити це може власник будь-якого смартфону на базі операційної системи Android чи iOS. OBOZ.UA розповідає, як захиститися від дзвінків з небажаних номер...