"Ми з тобою однієї крові..." Первісні люди піклувалися про вовків задовго до появи поряд з нашими пращурами собак. Нові дослідження відкрили цікаві факти про "першого друга"

Знахідки доісторичних решток вовків на Балтійському острові говорять про те, що люди доглядали за вовками за тисячі років до повної появи собак. Про це йдеться у новому дослідженні, передають Патріоти України з посиланням наThe Independent.

Зазначається, що у печері Стора Фервар на шведському острові Стора Карлсо археологи знайшли рештки, які датовані 3000-3500 років тому. Як розповіли дослідники зі Стокгольмського університету, печера мала сліди інтенсивного використання мисливцями на тюленів і рибалками в кам'яному і бронзовому століттях.

"Площа острова становить лише 2,5 км², і немає жодних свідчень про наявність на ньому місцевих наземних ссавців. Через таку ізольованість дослідники вважають, що вовки були завезені людьми, найімовірніше, на кораблях. Собаки вперше з'явилися з вовків у стародавньому кам'яному столітті, раніше за інших одомашнених тварин. Але де і скільки разів відбувалося одомашнення, залишається незрозумілим", - підкреслюють у виданні.

В одній з провідних теорій припускається, що вовки поступово пристосувалися до життя поруч з людьми, а в іншій йдеться про те, що люди вигодовували вовченят з самого раннього віку. Наразі не було виявлено жодних решток собак, що датуються найранішими етапами одомашнення.

"Нові докази, що свідчать про спільне проживання вовків і людей на шведському острові, вказують на ймовірне доісторичне одомашнення вовків. Аналіз ДНК двох кісток, знайдених у печері, підтвердив, що ці тварини були вовками, а не собаками, причому деякі їхні особливості вказують на те, що вони мали тісний контакт з людьми", - додають в The Independent.

Зокрема один з вовків, ймовірно, вижив із травмою кінцівки, що ускладнювало б полювання, тому люди могли почати про нього піклуватися.

"Відкриття цих вовків на віддаленому острові є абсолютно несподіваним. Вони не тільки мали предків, яких неможливо відрізнити від інших євразійських вовків, але й, здається, жили поруч з людьми, харчувалися їхньою їжею і перебували в місці, куди можна було дістатися тільки на човні", - розповів Лінус Гірдланд-Флінк з Абердинського університету, автор дослідження, опублікованого в журналі PNAS.

За словами дослідників, взаємодія між людьми та вовками у печері, швидше за все, передбачала тісну співпрацю, що може свідчити про ранні експерименти з одомашненням, які не привели до появи сучасних собак.

"Хоча ми не можемо виключити, що ці вовки мали низьку генетичну різноманітність з природних причин, це свідчить про те, що люди взаємодіяли з вовками і управляли ними способами, які ми раніше не брали до уваги", - підкреслив Андерс Бергстрем, інший автор дослідження з Університету Східної Англії.

Водночас співавтор дослідження Понтус Скоглунд з Інституту Френсіса Кріка зауважив:

"Це провокативний випадок, який піднімає питання про те, що в певних умовах люди могли утримувати вовків у своїх поселеннях і бачили в цьому користь".