На 1000-1500 років давніша за найдревніші піраміди Єгипту: Як виглядає найстаріша датована корона світу, котру археологи виявили нещодавно на берегах Мертвого моря (фотофакти)

У 2020 році представили найдавнішу у світі відому корону — відкриття, зроблене у 1961 році як частина скарбу Нахаль-Мішмар, знайденого в печерах Юдейської пустелі в пустелі Мертвого моря. Корона, що датується мідним віком між 4000-3500 роками до н. е., є лише одним із понад 400 артефактів, виявлених там.

Ця почорніла і грубо відлита мідна корона зі скарбу Нахаль-Мішмар слугує вступним експонатом виставки "Майстри вогню: Мистецтво мідного віку з Ізраїлю". Формою вона нагадує товсте кільце та прикрашена грифами та дверцятами, які виступають з її верхівки, що наштовхує експертів на думку, що вона мала церемоніальне значення в поховальних ритуалах для осіб високого статусу в ту епоху, пише Ancient Origins.

Форми і теми, представлені в артефактах зі скарбу Нахаль-Мішмар, переконливо свідчать про їхню культову природу. Деякі прикраси вказують на культ родючості, демонструючи мистецькі здібності населення енеоліту в цьому регіоні. Ці предмети, ймовірно, використовували в ритуалах, включаючи молитви для полювання, випасу худоби, землеробства та захисту.

Скарб Нахаль-Мішмар знайшов археолог Пессах Бар-Адон у природній щілині, загорнутий у солом'яний килимок, в печері на північній стороні Нахаль-Мішмар, яку згодом назвали "Печерою скарбів". Колекція з 442 цінних артефактів, виготовлених з міді, бронзи, слонової кістки та каменю, включає 240 булавоподібних наконечників, 100 скіпетрів, 5 корон, порохові роги, інструменти та зброю.

Датування тканини, в яку загорнули предмети, вказує на мінімальну дату — 3500 р. до н. е. Це збігається з періодом, коли використання міді стало широко розповсюдженим по всьому Леванту, що свідчить про значний технологічний прогрес паралельно з великим соціальним прогресом у регіоні.

Деякі предмети зі скарбу демонструють унікальні характеристики, що відрізняються від відомих прикладів з інших місць. Хоча круглі руків'я зазвичай ідентифікують як наконечники булави, немає жодних доказів, що вказують на їхнє використання в бою. Решта артефактів є ще винятковішими та виразнішими за стилем, прикладом чого є бронзовий скіпетр.

Спосіб, у який ці предмети нашвидкуруч зібрали разом у скарбі Нахаль-Мішмар, наштовхнув на припущення, що вони могли бути священними скарбами, які належали покинутому халколітичному храму Ейн-Геді, розташованому приблизно за дванадцять кілометрів від цього місця. Цілком можливо, що ці артефакти заховали в печері під час надзвичайної ситуації.