На Харківщині прощаються з добровольцем Євгеном Городнічуком, котрий прямо з Майдану відправився захищати Україну від російської навали

Харківщина провела в останню путь ветерана Євгена Городнічука. У чоловіка з позивним "Гриць" ввечері 6 січня раптово зупинилося серце, повідомляють Патріоти України з посиланням на сторінку "Повернись живим".

Українського захисника поховали у рідному місті Лозова, що у Харківській області. Попрощатися з ними приїхали побратими, друзі та рідні.

У "Гриця" зупинилося серце

Городнічук помер у Святвечір, 6 січня. Він приїхав до рідних (матері, сестри, маленького племінника), аби разом відсвяткувати Різдво. Причину смерті ветерана назвав колишній нардеп Ігор Лапін. Він був командиром штурмової роти "Айдару", в якій воював Городнічук. "Причина – не витримало серце. Воно зупинилося", – уточнив він.

Що відомо про Городнічука

Він був активним учасником Революції Гідності. Одразу ж з Майдану відправився захищати Україну від окупантів на Донбасі. Воював у складі батальйону "Айдар". У серпні 2014 року на вході до Луганська зазнав уламкового поранення у хребет, а також у ногу. Після цього на нього очікувало лікування та тривала реабілітація.

Стан здоров'я воїна не дозволяв йому повернутися на передову. "Але його особиста війна за життя тривала. Женя ні на день не забував про побратимів, котрі полягли за Україну, і не дозволяв забувати про них іншим", – наголосили у фейсбуці благодійної організації "Повернись живим".

"Зараз, доки ви читаєте цей текст, Харківщина прощається із Захисником Євгеном Городнічуком. Сьогодні, 8 січня, у місті Лозова, побратими, друзі та рідні зібралися на похорон ветерана війни з Росією на псевдо "Гриць". Його історія – це історія великого патріота, активіста Майдану, який прямо звідти, у складі батальйону "Айдар", поїхав на війну. Гаряче літо 2014 року Луганщина, бої, у яких брав участь "Айдар". не обходилися тоді без Євгена. 5 серпня 2014 року вони були на вході до Луганська. У бою з ворогом Женя отримав уламкові поранення в хребет і в ногу. Далі були лікування у шпиталях і реабілітації. Через стан здоров'я повернутися до побратимів він вже не міг, але його особиста війна за життя тривала.