На Полтавщині археологи продовжують вивчати одне з найбільших укріплених поселень стародавнього світу. Які цінні знахідки принесла експедиція 2025 року

Не зважаючи на проблеми воєнного часу археологи продовжують вивчати одну з найцікавіших пам'яток історії на теренах України, Більське Городище, розташоване на височини у межиріччі Ворскли та Сухої Груні на території села Більськ Котелевського району Полтавської області. Як відомо, це найбільше відоме поселення античних часів Східної Європи і одне з найбільших в стародавньому світі (площа в 4400 гектар вп'ятеро більша за біблійний Вавілон) продовжує радувати дослідників новими знахідками, зазначають Патріоти України.

Західне укріплення досліджує експедиція Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Науковці вивчають зольник 13, котрий досліджується ще з 2005 року. Ознайомилися із ходом робіт заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, директор Департаменту культури і туризму ОВА Ірина Удовиченко, директор Департаменту освіти і науки ОВА Євген Кончаковський. Про це повідомили на офіційному сайті Полтавської ОВА.

Як розповів директор директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост, за цей час археологами розкопано більше 1000 м2 зольника. У 2021 році зафіксовано частину глиняної долівки, кам’яну вимостку та долівку з вапняку.

У зв’язку із закінченням експедиції ці скупчення були законсервовані для повноцінного дослідження надалі. І ось у 2025 році Скіфська експедиція Харківського університету імені В. Н. Каразіна під керівництвом Ірини Шрамко змогла дослідити ці об’єкти.

Станом на зараз вивчено 60 м2 площі.

Археологам вдалося повністю розкрити приміщення з цікавим жертовником із глиняною долівкою та основою з кварциту. У деяких місцях в основу додано фрагменти кераміки та кістки тварин. Поряд знайдено декілька жертвоприношень тварин. За 35 років розкопок це п’ятий випадок виявлення культових приміщень з глиняною долівкою. Це вказує на сталу традицію будівництва подібних споруд у другій половині 6 ст. до н.е. на Західному укріпленні Більського городища. Слід відмітити, що ця традиція була принесена місцевим населенням із Правобережжя Дніпра та Західної України.

«Подібні виявлені об’єкти та такі цікаві знахідки ще раз підкреслюють необхідність особливої уваги до проблем збереження та дослідження складових Більського городища, – зауважив Антон Чубенко. – Більське городище – відома туристична локація в Україні та далеко за її межами. Попри війну археологічні дослідження тут тривають. Вони стають все більш ґрунтовними й доказовими. Це надзвичайно важливо. Маємо зробити все можливе, щоб Більське городище не втратило статус туристичної мекки області й України. На обласному рівні докладаємо максимум зусиль все для його та підтримки зусиль колективу в цьому напрямі».

У цьому році під час археологічних досліджень на теренах Більського городища також було знайдено ольвійську монету IV ст. до н.е. із зображенням голови Борисфена, скіфського божества річки Дніпро, бронзову бляшку від кінської вузди у вигляді будинку.

Прямі аналогії цій знахідці відомі тільки на території Середнього Дону. Це єдина така бляшка на території України, і вона знайдена на Більському городищі! Це вказує на торгівельні зв’язки з Середнім Доном.

На особливу увагу також заслуговують предмети із жовтого металу. Детальніше про них можна буде говорити після аналізу, пошуку аналогій та наукових консультацій.

Антон Чубенко разом із Ігорем Коростом, директором Історико-культурного заповідника «Більськ», також обговорили перспективи проведення наукових досліджень із залученням європейських науковців, розбудову Музею під відкритим небом на Більському городищі та можливість ремонту дороги від селища Котельва до с. Більськ.

Довідка

Більське городище являє собою єдиний комплекс скіфського часу (кінець VIII—початок III століть до нашої ери), що складається з трьох укріплених поселень (Куземенське, Західне Більське і Східне Більське укріплення), об'єднаних спільною захисною стіною, довжиною у 33833 метри. Лінія форфортифікацій складалася з валів увінчаних частоколом та посиленого дерев'яними вежами.