На Полтавщині археологи зробили сенсаційну знахідку, що перевертає уявлення про пізньоскіфський період в Україні. Науковий світ б'ється над загадкою, котру "підкинули" стародавні греки

Цьогорічний сезон археологічних розкопок біля знаменитого Більського городища неподалік селища Котельва Полтавської області завершився сенсаційно: тут був знайдений уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра. Унікальність знахідки у тому, що за понад 70 років наукових досліджень в межах Більського мікрорегіону, подібних артефактів не виявляли, передають Патріоти України.

Артефакт-загадка

Власне, це навіть не ручка, а її шматочок. Саме ж клеймо стоїть близько до зламу. Як воно читається і що означає, вчені поки що не можуть розгадати.

— Поки не можемо достеменно сказати й того, що там робила ця ручка, — жартує директор Історико-культурного заповідника "Більськ" Ігор Корост. — Адже центром виробництва амфор, за даними вчених, був грецький острів Фасос (сучасна назва Тазос) в Егейському морі. На місце виробництва вказують характерний колір та структура глини. На Фасосі жило дуже багато гончарів, і кожен з них мав своє клеймо. Однак фактично щороку за тодішньою тамтешньою традицією клейма змінювались, тому знайти аналог цієї ручки чи цілого виробу надзвичайно складно. Звісно, ми розпочали пошук аналогів. Вже передивилися багато матеріалів у межах Більського мікрорегіону, скіфські пам'ятки Лісостепу і Степу, які досліджувалися, але нічого подібного не виявили.

За словами директора заповідника, інформація про недавню знахідку під Котельвою облетіла європейські ЗМІ. Він особисто цікавився у європейських вчених аналогами амфор, однак поки ніякої ясності немає, й артефакт лишається загадкою.

Учасник археологічної експедиції, старший науковий співробітник Музею археології Харківського державного університету ім. В.Н. Каразіна, спеціаліст з античних виробів Станіслав Задніков додав, що цінність знахідки в тому, що фасоське клеймо вперше було знайдене не на самому Більському городищі — найбільшому поселенні скіфського часу (кінець VIII — початок III століть до нашої ери) — а в його окрузі, де населення, скоріш за все, займалось землеробством, а не торгівлею.

— Ми вже три роки досліджуємо "Старий кар’єр", проте нашарувань скіфської епохи IV ст. до н.е., яким датується ручка, на цьому поселенні досі не виявляли, — говорить він. — Можливо, щось проясниться у наступні польові сезони. Раніше археологи натрапляли тут на старожитності скіфського часу, а також окремі житлові й господарські об'єкти, але всі вони датуються VI-V ст. до н.е. Тепер ось трапилася ручка амфори із клеймом IV століття, тобто, вона молодша за всі попередні археологічні знахідки.

Клейма (мітки) на амфорах — це найважливіше археологічне джерело для датування предмета, а також культурного шару, у якому він знайдений. Ми ще будемо детально вивчати надпис на клеймі. Про результати дослідження артефакту підготуємо окрему публікацію. Поки що ж триває робота над визначенням точної дати виробництва амфори, уламок від ручки якої було знайдено. За деякими ознаками цю дату можна буде назвати дуже точно, похибка становитиме хіба що від десяти до одного року.

Археологи допускають, що рано чи пізно, досліджуючи "Старий кар’єр", вони виявлять нашарування IV століття до нашої ери.

— Антична кераміка, яку тисячоліттями зберігає наша земля, це ознака розвиненості цієї території у минулому, — говорить Ігор Корост. — У якесь слаборозвинуте поселення античний імпорт не потрапляв би. Тобто, тут відбувався торгівельно-економічний обмін, і таким чином сюди могла бути завезена амфора, уламок якої й знайдено. Ми зі Станіславом Задніковим з великою імовірністю допускаємо, що з часом ця територія нас іще здивує артефактами більш пізнього періоду, а саме IV століття до нашої ери. Адже навколо Більського городища спостерігався розквіт інших поселень, тому все треба розглядати у взаємозв'язку.

На скіфський період нашарувалась "бронза"

— Щойно виявлений об’єкт культурної спадщини "Старий кар'єр" розкинувся трохи далі на північний схід від Більського городища і практично примикає до Котельви з півночі, — продовжує Ігор Корост. — Ці два поселення розділяє Ворскла: городище знаходиться на правому березі річки, а "Старий кар'єр" — на лівому. Прадавня Ворскла була судноплавною й греки, отже, доставляли в ці краї свій крам, швидше за все, водними артеріями.

До речі, туристи нас часто запитують, яким чином древні люди збудували такі потужні вали і рови навколо городища. Чи мали вони лопати? Ми нічого не можемо певно відповісти, оскільки не знаходимо археологічних доказів існування лопат. Траплялися знаряддя, схожі на сучасні сапки чи кирки, тому можна допустити, що пращури добували ними землю й насипали її в корзини з лози, а потім переносили на будівельні об’єкти…

Дослідження "Старого кар’єру" почалися після того, як у березні 2022 року військові повідомили нам про те, що їм зустрічається в цій місцевості багато різної кераміки. По теплу, коли загроза наступу російських військ з боку Сумщини минула, археологи приступили до вивчення місцевості. Вона дійсно була "нашпигована" великою кількістю керамічних уламків та різних об'єктів, як і на Більському городищі.

За час масштабних розкопок на "Старому кар’єрі" були виявлені житлові та господарські об’єкти епохи бронзи та скіфського часу. Серед артефактів — переважно кераміка, але подекуди траплялися й вироби з металу.

Із матеріалів нашої ери на "Старому кар’єрі" дуже рідко фіксуються знахідки ХVІІ -ХVІІІ століть. Цьогоріч, наприклад було знайдено підкову, яка могла бути випадково втрачена.

Поселення цікаве в тому плані, що воно багатошарове: епоха бронзи нашаровується на скіфський період. Серед старожитностей епохи бронзи вирізняються матеріали, характерні кільком культурно-історичним спільнотам. Поки що важко сказати, як ці спільноти уживалися, як контактували між собою жителі. Щоб можна було дати відповіді на ці питання, дослідникам треба ще два-три роки, а краще років зо п’ять попрацювати на цій території.

Загалом наукові дослідження Більського городища і його округи проводяться вже понад 70 років. І щоразу археологи знаходять тут щось цікаве: золоті прикраси для одягу, зброю та посуд, а також чимало поховань, що датуються серединою VI століття до нашої ери.

Дослідження "Старого кар’єру" відбуваються за фінансової підтримки міжнародних партнерів — Німецького археологічного інституту та Міжнародного альянсу захисту культурної спадщини в зоні конфліктів "АLIPH Foundation".

За результатами досліджень науковці щороку чи раз на два роки влаштовують виставки, на яких представляють нові археологічні знахідки. Наразі у галереї мистецтв Полтавського художнього музею демонструється виставка артефактів, знайдених у 2022-2024 роках. Уламок древньої ручки старовинної амфори з клеймом до неї не потрапив, оскільки був знайдений зовсім недавно і поки що зберігатиметься у фондах Історико-культурного заповідника "Більськ". Тож роздивитися його вживу можна буде не раніше, аніж через рік. До того часу, швидше всього, про унікальну знахідку з’явиться більше інформації.

Нагадаємо, що Більське городище ототожнюється вченими з древнім містом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот. Археологічні дослідження підтверджують, що за скіфської доби на цій території існував політичний, економічний і культурний центр давнього переддержавного утворення племен Дніпровського Лісостепу.