Про прикру ситуацію на своїй сторінйі в ФБ повідомляє старший викладач у КНУБА (Київський національний університет будівництва і архітектури) м. Київ Андрій Швачко, зазначають Патріоти України.
"Руйнація частини Центральної казарми Дубенського форту застави (в народі -Тараканівський форт). Фото зроблено сьогодні 13.04.2026 р.", - зазначив Андрій Швачко.
Тараканівський форт, Дубенський форт, Нова Дубенська фортеця – найпоширеніші назви фортифікаційної споруди, яка розташована за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів.тОфіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Майданчик для "диких" туристів, дігерів, бійців-екстрасенсів та гравців у пейнтбол.
"Зовнішній мур, оточений земляним валом та маскувальними хащами борщівника, ховає кілька ходів всередину. Один, цікавіший, через тунель (потерну), але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там є помітна стежина, яка змійкою в’ється у тому ж борщівнику. Поряд бовваніє залізничний насип; недалечко заболочена заплава Ікви", - йдеться у дописі спільноти "Україна Інкогніта".
До слова, після останнього поділу Польщі наприкінці 18 століття кордон Російської імперії змістився на захід. Дубно стало прикордонним містечком, але стара фортеця, яку, у фантазіях Гоголя, намагався захопити Тарас Бульба, вже не мала фортифікаційного значення – фортифікаційні технології пішли далеко вперед.
Майже 100 років російська адміністрація виношувала думку збудувати потужний форт на західному кордоні. Але спочатку була війна з Наполеоном, потім Кримська війна – щось постійно заважало.
І, аж після поразки імперських військ у Криму, форт біля Дубно почали будувати. Герой Севастополя й Плевни, військовий інженер Едуард Тотлебен зробив проект нового типу – муровані будівлі повинні були ховатись у товщі землі.
Саме так він будував фортецю „Керч”, але та твердиня, яка мала оборонити вхід у Азовське море, так і не прийняла участі у бойових діях як фортеця.
А от Тараканівський форт сповна відчув смак війни у період Першої Світової війни, але оборону в ньому тримали переважно ті, хто мав його штурмувати – австрійці захопили його без бою, а потім, у 1916 році, його штурмували ті, хто його будував – росіяни під час Брусилівського прориву.
Під час цього штурму загинули дві сотні австрійських солдат – їхнє кладовище розташоване неподалік. А у 1920 році форт утримували поляки, які оборонялись від армії Будьонного.
В період Другої Світової війни бойові дії на території форту не велись, а після війни тут розміщувались військові склади.
У 90-ті роки армія залишила межі форту, але із свого балансу вона споруду не зняла.
Ну а те що належить армії, часто не належить нікому. Тому споруда, порепана як обличчя старої індіанської бабусі, стоїть пусткою.
Мури, в будівництві яких ледь не вперше використали бетон, осипаються і тріщать.
Офіційно, будівництво закінчили у 1890 році – тоді його оглянула царська родина. Нині державні мужі і близько не підходять до фортечних стін. Воно їм нада? Можливо хтось із заможних людей і вклав би кошти у відновлення будівлі, але держава знову поводить себе як собака на сіні. Чи ні – як герой Мягкова у фільмі „Жестокий романс” – „так не доставайся ж ты никому”.
Фото Андрій Швачко та "Україна Інкогніта"
Спрощений механізм повернення на військову службу після самовільного залишення частини (СЗЧ) завершився 20 вересня 2026 року, передають Патріоти України. Тепер військовослужбовці, які хочуть повернутися до служби, мають проходити процедуру за загальним...
У 2026 році українські громадяни за наявності підстав можуть оформити різні надбавки до базового рівня пенсії у разі виходу на заслужений відпочинок. Зокрема, особливій категорії населення Пенсійний фонд України (ПФУ) повинен надати доплату у розмірі у...
