У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи — подія, приурочена до 34-ї річниці всеукраїнського референдуму про незалежність, передають Патріоти України з посиланням на "Вечірній Київ".
Іван Мазепа був одним із найбільших меценатів Києво-Печерської лаври. У храмах, зведених за його кошти, й сьогодні відбуваються богослужіння, а самого гетьмана поминають як благодійника.
Протягом тривалого часу влада російської імперії, а згодом і радянська держава намагалися знецінити його ім’я — викреслити Мазепу з історичного канону, щоб наступні покоління не знали й не пам’ятали про його роль.
Ольга Ковалевська, докторка історичних наук і дослідниця постаті Івана Мазепи, під час відкриття нагадала, що у 1708–1709 роках гетьману також доводилося ухвалювати складні рішення. На її думку, саме тоді він визначав майбутній курс української держави — відхід від москви та рух до Європи.
«Для мене важливо, що саме 1 грудня відбувається така подія. Тут, у Лаврському заповіднику, ми презентуємо бюст Івана Степановича Мазепи українській і київській спільноті. Ми дуже довго йшли до цього — від ідеї, оголошеної ще у 2017 році, минуло вісім років, і до процесу долучилося багато людей», — зазначила Ольга Ковалевська.
Під час відкриття Світлана Котляревська, в.о. генеральної директорки Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», зазначила, що великий пам’ятник Мазепі планують встановити біля Успенського собору. Нині ж презентували погруддя — як акт історичної справедливості.
«Поява скульптури Мазепи в Лаврі є проявом тяглості української державницької традиції та перемоги історичної правди», — сказала Світлана Котляревська.
Меценати Ігор Осипчук та Тетяна Таран розповіли, що 105 людей вклали особисті кошти для створення погруддя Івана Мазепи.Вона подякувала директору меценатської фундації «OLOS» Ігорю Осипенку та засновниці фундації Тетяні Троян, які зробили можливим створення скульптури:
«Ми дякуємо меценатській фундації „OLOS“ за те, що вони знайшли кошти й створили умови для виготовлення погруддя. І сьогодні, у свідомо обраний день, ми відкриваємо бронзовий образ Івана Мазепи. Це перший крок, за яким будуть інші», — сказала вона.
Директор фундації «OLOS» Ігор Осипенко, виступаючи значно схвильовано, наголосив:
«Для нас велика честь бути дотичними до відкриття першого в історії Києва пам’ятника Мазепі. Хочу подякувати 105 меценатам, які проявили ініціативу та профінансували його створення. Це звичайні люди: підприємці, лікарі, юристи, стоматологи — представники різних професій з усієї України, небайдужі до нашої історії й культури. Вони хочуть, щоб наступні покоління українців знали й цінували свою історію», — сказав меценат.
Голова УІНП, історик Олександр Алфьоров зазначив, що встановлення пам’ятника гетьману Мазепі — це фактично подвиг. Він нагадав, що у Полтаві процес погодження пам’ятника тривав 17 років — з 2009 по 2016-й.
«35 років незалежності України — і жодного пам’ятника Мазепі в Києві, у столиці. Ми знайдемо пам’ятник у Батурині, у Полтаві, навіть за кордоном. Пані Ольга Ковалевська знайшла згадки про Mazepa Beach в Африці, є топоніми у Відні. А у нас — досі жодного. Виходить, історія настільки токсична для когось, що поруч із Мазепою бути складно», — наголосив Олександр Алфьоров.
Олександр Алфьоров нагадав українцям, що до 1918-го року нас називали у росії «мазепинці».Він підкреслив, що повернення образу гетьмана до Лаври є важливим символічним жестом:
«Це буде маркер ідентичності. І тоді Лавра продемонструє свій характер і свій стрижень. Не боятися Мазепу — це теж подвиг».
Про унікальність монументу розповів його автор — скульптор і військовий Олесь Сидорук. Він створив погруддя у співпраці з Борисом Криловим та з архітектором Віктором Юрківим.
Олесь Сидорук наголосив, що основою для портретної точності стала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота. Образ гетьмана відтворювали у співпраці українські митці та історики, що забезпечило максимальну достовірність.
Ярослав Затилюк, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Києво-Печерська» та викладач Києво-Могилянської академії, провів для учасників заходу екскурсію виставкою, присвяченою Мазепі.
Він наголосив, що клейноди, речі мазепинської доби, документи, зброя та церковні предмети — це не просто експонати, а свідки часу. Усі вони демонструють, наскільки тогочасна Україна відрізнялася від Московії.
«Це нагадування, що українські міста в козацькій державі мали магдебурзьке право — і саме це відрізняло козацьку Україну від Московії, де такого права не існувало. Магдебурзьке право надавало місту власний юридичний простір, із власними урядниками та судом за міським правом. Це створювало умови для економічного розвитку і зміцнення елементів демократії», — зазначив Ярослав Затилюк.
На початку церемонії відкриття погруддя Мазепи, Лавра була занурена в темряву. Та щойно з бронзового образу зняли оксамитову накидку, світло знову спалахнуло, освітивши подвір’я. Символічний жест, що нагадує: світло правдивої історії завжди повертається.
Маестро української поезії та сцени, співавтор незліченних хітів Юрій Євгенович Рибчинський прочитав проникливий вірш Двоє. Про це повідомляється у дописі Михайла Маслія в Facebook, зазначають Патріоти України . Цей зворушливий і болючий твір розповіда...
Боєць 25-ї повітрянодесантної Січеславської бригади Олексій Капелюшний після тяжкого поранення сам відрізав пошкоджену ногу, щоб продовжувати бій. . Відео розмови з бійцем оприлюднили 22 вересня Десантно-штурмові війська ЗСУ. . У березні 2022 року пі...
