На війні загинув 25-річний учасник рейду на окупований берег Каховського водосховища (фото)

На полі бою загинув 25-річний військовий підрозділу Братство Головного управління розвідки Міністерства оборони Антон Полюхович з позивним Умнік, який брав участь у рейді на окупований берег Каховського водосховища. Про загибель Полюховича повідомили у Братстві, передають Патріоти України.

«Вже на перших бойових наш брат взяв участь у виході на ворожу територію, де разом з групою взяв свого першого полоненого.

«Багато кампаній потому, отримавши командирську посаду, він опікувався усіма потребами своїх бійців. мудро керував ними у бою і провів операцію з успішної ротації груп з 8 км вглиб ворожої кіллзони», — розповіли там про бійця.

Також у Братстві наголосили, що Полюхович «назавжди вписав своє ім'я в історію», взявши участь у рейді на окупований берег Каховського водосховища, де разом з групою нейтралізував вороже розвідувальне відділення, а також взяв у полон двох цінних бійців противника.

«Ця унікальна операція стала можливою завдяки його талантам в орієнтуванні, витривалості і холодному розуму», — додали в підрозділі ГУР.

«Доброї душі хлопчина, прихожанин церкви, фанат української рок-музики і настільних ігор в тилу, був розважливим, безстрашним і небагатослівним бійцем на війні», — охарактеризували загиблого в підрозділі.

Прощання з Антоном Полюховичем відбудеться 7 квітня: відспівування буде в Києві, у Михайлівському Золотоверхому соборі об 11:30, відразу після цього пройде прощальна церемонія на Майдані Незалежності.

Про загибель Антона Полюховича повідомило також видання Район.Вараш із посиланням на його односельців.

Зазначається, що він загинув 3 березня 2026 року. Також видання повідомляє, що за участь у диверсійних операціях у Запорізькій області Полюховича нагородили орденом За мужність.

Крім того, у статті розповідається, що до війни Полюхович був студентом і «навіть не уявляв себе у військовому середовищі», однак потім, дізнавшись про польове капеланство, зрозумів, що це його покликання.

«Відтоді він шукав способи бути корисним: спершу як волонтер, потім пройшов капеланські курси, їздив на схід, відвідував поранених у лікарнях. Саме робота з військовими та перебування поруч із ними дали йому відчуття, що він „на своєму місці“ та може бути корисним. Зрештою він взяв зброю», — сказано у статті.