Шкіра працює на базі нейроморфного процесора від Intel - Loihi. Її сенсори можуть визначати текстуру, форму і ступінь жорсткості предметів в 10 разів швидше людського ока.
У перспективі здатність «відчувати» і точніше сприймати оточення дозволить використовувати штучну шкіру на роботах для догляду за хворими, а покращений дотик – автоматизувати хірургічні завдання.
Команда NUS зуміла навчити роботизовану руку, обтягнуту штучною шкірою, розпізнавати шрифт Брайля з точністю більш ніж 92%. При цьому чіп, на базі якого працював пристрій, вимагав у 20 разів менше енергії, ніж стандартний процесор з архітектурою фон Неймана.
На наступному етапі вчені об'єднали чутливу шкіру з подієвою камерою, після чого доручили роботу відрізнити один від одного непрозорі контейнери, наповнені різною кількістю рідини. Додатково дослідники перевіряли здатність системи розпізнавати обертальне ковзання - це необхідно для стабільного захвату предметів.
В результаті експерименту Loihi обробляв дані з сенсорів на 21% швидше, ніж найпродуктивніший графічний процесор і споживав при цьому в 45 разів менше енергії.
У сучасних автомобілях передбачено чимало інтелектуальних функцій, одна з яких — система рециркуляції повітря. Водії часто активують її за звичкою, не замислюючись про потенційні ризики, передають Патріоти України. Проте, як застерігає відомий автомеха...
Мобільне розпорядження, або ж бойова повістка, вручається громадянину після проходження військово-лікарської комісії та професійно-психологічного відбору. Тому вручити бойову повістку наперед, на дату закінчення бронювання чи відстрочки, ТЦК не має пра...