Шкіра працює на базі нейроморфного процесора від Intel - Loihi. Її сенсори можуть визначати текстуру, форму і ступінь жорсткості предметів в 10 разів швидше людського ока.
У перспективі здатність «відчувати» і точніше сприймати оточення дозволить використовувати штучну шкіру на роботах для догляду за хворими, а покращений дотик – автоматизувати хірургічні завдання.
Команда NUS зуміла навчити роботизовану руку, обтягнуту штучною шкірою, розпізнавати шрифт Брайля з точністю більш ніж 92%. При цьому чіп, на базі якого працював пристрій, вимагав у 20 разів менше енергії, ніж стандартний процесор з архітектурою фон Неймана.
На наступному етапі вчені об'єднали чутливу шкіру з подієвою камерою, після чого доручили роботу відрізнити один від одного непрозорі контейнери, наповнені різною кількістю рідини. Додатково дослідники перевіряли здатність системи розпізнавати обертальне ковзання - це необхідно для стабільного захвату предметів.
В результаті експерименту Loihi обробляв дані з сенсорів на 21% швидше, ніж найпродуктивніший графічний процесор і споживав при цьому в 45 разів менше енергії.
Українські медики, які закінчили інтернатуру в державних вишах, можуть отримати 200 тис. грн за умови працевлаштування у сільській місцевості чи на прифронтових територіях. Допомогу від держави виплачуватимуть, починаючи з 2025-го року і щонайменше до ...
Серцево-судинні захворювання залишаються однією з головних причин передчасної смерті у світі. Починається все непомітно: підвищений холестерин, коливання артеріального тиску. Але з кожним зайвим кілограмом зростає ризик атеросклерозу, інфаркту та інсул...