Два технічні пристрої, спрямовані один на одного. Один – скляна колба, видута вручну й уперше запалена в 1901 році. Інший – сучасна веб-камера, вся робота якої полягає в тому, щоб стежити за цією лампочкою. Можна було б очікувати, що новіший пристрій прослужить довше. Але ні. Точніше, не прослужили – камери змінювалися не раз, передають Патріоти України з посиланням на Science Blog. Як висловився давній охоронець лампочки, заступник начальника пожежної охорони Том Бремелл, який вийшов на пенсію: "Лампочка не перегорає, а ось веб-камери – так".
Ця лампочка називається "Столітня лампа", і вона висить у пожежній частині №6 у місті Лівермор, штат Каліфорнія. Подарована місцевій пожежній команді й уперше запалена в 1901 році, вона горить практично без перерв з того часу.
У її історії були перерви через проблеми з електропостачанням, ремонт та кілька переїздів. Книга рекордів Гіннеса визнає її найдовговічнішою лампочкою на планеті.
Офіційний сайт комітету "Столітньої лампи" зафіксував святкування 125-річного ювілею 6 червня 2026 року. Цьому передувало святкування мільйона годин роботи в червні 2015 року. Ювілей – ще одна позначка її надзвичайного довголіття, хоча в її історії й були періоди без електрики.
То чому ж вона не перегорає? Єдиного, остаточно встановленого пояснення живучості цієї конкретної лампочки немає. Її конструкція та умови роботи дають підказки, але у вивченні незамінного предмета, що працює, є очевидні межі.
Це видута вручну лампа з вугільною ниткою розжарювання, виготовлена компанією Shelby Electric зі штату Огайо. Це важливо, тому що її нитка поводиться інакше, ніж вольфрамові нитки, які використовувалися в пізніших лампах розжарювання.
Фізик і фахівець з електрооптики Мартін Кікта дослідив ці відмінності в технічному аналізі 2021 року, опублікованому на сайті, присвяченому цій лампочці. Він спирався на вимірювання іншої лампи Shelby та розрахунки, щоб дослідити поведінку "Сторічної лампи".
На його думку, міцність і товщина її вугільної нитки допомогли їй вижити в міру того, як матеріал поступово зношувався. Це пояснення, частково засновані на замінній лампі та моделюванні, а не на руйнівних дослідженнях самої "Столітньої лампи".
На сторінці фактів комітету описано, що лампу залишали горіти як нічник над пожежними машинами. Там зазначено, що близько тижня без електрики вона пробула під час ремонту 1937 року, потім відбувся переїзд на її нинішню станцію в 1976 році, а також інші перерви. Однак більшу частину свого життя вона просто горіла.
Лампочку зазвичай описують як таку, що спочатку була розрахована на 60 ват. Зараз вона споживає близько 4 ват – цю ж цифру використовував у своєму аналізі й Кікта. Вати вимірюють електричну потужність, а не кількість виробленого видимого світла. Її тьмяне світіння не варто плутати з яскравістю сучасного 4-ватного світлодіода.
Кікта пояснює компроміс, що лежить в основі цього явища: гарячіша нитка розжарювання дає більше світла, але швидше втрачає матеріал через випаровування. Робота при нижчій температурі може подовжити термін служби, одночасно зменшуючи кількість світла, що виробляється на кожен спожитий ват.
Він підрахував, що нитка "Столітньої лампи" працює при порівняно низькій температурі, і припустив, що вона може прослужити ще одне століття. Це можливість, на яку вказав його аналіз, а не прогноз, який хтось може гарантувати.
20 травня 2013 року лампочка згасла. На сторінці веб-камери комітету зафіксовано перерву тривалістю дев’ять годин і 45 хвилин. Поломка сталася в її блоці живлення, а не в самій нитці. Після того як несправну резервну систему обійшли, лампочка знову засяяла.
Спокусливо представити "Столітню лампу" як доказ того, що виробники колись вміли робити вічні лампочки, а потім перестали. Але одне лише її виживання цього довести не може. Один тьмяний антикварний екземпляр – це неконтрольоване порівняння з поколіннями яскравіших ламп, розроблених для повсякденного використання.
Однак картель "Фебус" був цілком реальним. 23 грудня 1924 року представники великих освітлювальних компаній зустрілися в Женеві й заснували його. До їхнього числа входили Osram, Philips та структури, пов’язані з General Electric, яка брала участь через свої закордонні дочірні компанії.
Як задокументував професор медіадосліджень Маркус Краєвський для видання IEEE Spectrum, картель встановив стандарт у 1000 годин для побутових лампочок. Його розповідь ґрунтується на корпоративних архівах, що описують зусилля щодо скорочення терміну служби ламп, порядок випробувань та штрафи за продукцію, яка не відповідає узгодженому терміну служби.
Це задокументована комерційна історія, а не щось, виведене з "Столітньої лампи". І історія картелю не робить "Сторічну лампу" доказом того, що яскрава, ефективна побутова лампочка могла б у звичайному режимі прослужити 125 років.
У Лівермора є винятковий предмет із надзвичайно добре задокументованою історією. Її вугільна нитка, робота при низькій температурі та тривалий термін служби як тьмяного нічника – все це має враховуватися в поясненні. А наскільки кожен фактор вплинув – встановити складніше.
Два технічні пристрої, спрямовані один на одного. Один – скляна колба, видута вручну й уперше запалена в 1901 році. Інший – сучасна веб-камера, вся робота якої полягає в тому, щоб стежити за цією лампочкою. Можна було б очікувати, що новіший пристрій п...
Полтавські активісти врятували зі смітника керамічне панно та передали його до обласного краєзнавчого музею. Твір мистецтва планують відреставрувати та згодом представити відвідувачам, передають Патріоти України з посиланням на «Зміст Полтава». . Кера...
