Найвідоміший польський письменник 20 століття народився і виріс у Львові: Галичани святкують 100-річчя автора "Соляріса" та "Високого замку"

Станіслав Лем народився та провів дитинство і юність у Львові. Цей період став ключовим для формування майбутнього письменника-фантаста, футуролог неодноразово повертався до нього у своїх текстах, зазначають Патріоти України.

Життєвий шлях Станіслава Лема розпочався у будинку номер чотири на вулиці Браєровській, сьогодні це вулиця Богдана Лепкого. Саме тут у квартирі на третьому поверсі у вересні 1921 року народився майбутній письменник, і тут минало його дитинство. Звідси затишними львівськими вуличками, оглядаючи розкішні львівські будинки та вивіски магазинів, Лем ходив до школи на вулиці Підвальній.

"Це зараз школа №8, а тоді вона називалася гімназія Кароля Шайнохи. 1966 року Лем видав чудову книжку під назвою "Високий замок". У цій книжці Лем дуже барвисто і цікаво свою дорогу з дому з будинку на Браєровській, до школи №8, описав своїх друзів, свої забави, своє навчання, своїх вчителів", – розповідає Андрій Павлишин, дослідник життя і творчості Лема.

"Високий замок був для кожного з нас тим, чим є для християнина небо. Ми ходили туди щоразу, коли через несподівану відсутність професора відміняли якийсь урок. Такі оказії були однією з найприємніших несподіванок, якими нас зрідка обдаровувала доля", − йдеться у книзі "Високий Замок".

Назва книги невипадкова. Дослідники розповідають, що львівська гора стала особливим місцем для Лема, про що він сам зізнається у цьому автобіографічному романі. А в цьому будинку на сучасному проспекті Шевченка колись була найвідоміша у Львові цукерня Залевського. Лем, який і в дитинстві, і в дорослому житті, дуже любив солодощі, частенько заглядав сюди:

"Складалось враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі й шоколаді увесь космос, оздобивши сонце лущеним мигдалем, а зорі – лискучою глазур’ю".

Дослідник творчості Лема Андрій Павлишин ділиться, що "ці казкові описи прекрасно відтворюють нам чудовий світ дитинства, за яким Лем сумував, до якого намагався повернутися, і який назавжди залишився в його серці – світ львівського дитинства".

Ще одним улюбленим місцем Лема був Стрийський парк, він часто описував його у своїх спогадах. У міжвоєнні роки це була територія так званого Східного ярмарку, де проводили масштабні міжнародні виставки. А також це було чудове місце і для дитячих забав, і для юнацьких прогулянок.

"За територією східних торгів простягалось для мене одне з найпрекрасніших місць у світі – веселе містечко. Там були каруселі, фунікулер, палац із духами, бочка сміху і навіть іще цікавіші атракціони", – пише Лем.

Утім зі Стрийським парком пов’язані й важкі роки життя Лема. Під час нацистської окупації тут були офіси німецької фірми, яка займалася утилізацією вторсировини. Лем влаштувався сюди на роботу, і цим врятував собі життя. Згодом, під час голокосту він постійно жив під страхом смерті.

"Йому довелося переховуватися на ім’я студента-вірменина Дона Бідовича. Власне в підпіллі він написав свій перший роман, "Людина з Марса". Ховався він десь у районі вулиці Зеленої. Точно ми не знаємо, де. Під час облав тікав на Личаківський цвинтар. І переховувався там подовгу у склепах", − розповідає Павлишин.

Загалом під час війни Лем тричі дивом рятувався – коли в нього вже цілився німецький танк, але в останню мить його підбила радянська гармата. Це сталось, коли у тюрмі Бригідки його просто не встигли розстріляли, бо в німецьких виконавців завершився робочий день. А коли в будинок на Зеленій влучив снаряд, Лем був єдиним, хто вцілів, бо випадково саме в цей час піднявся з підвалу з’їсти борщу.
З родинного помешкання на Браєровській їхню сім’ю виселили в гетто ще 1941 року. А в липні 1945 року в рамках політики обміну населенням між СРСР та комуністичною Польщею Леми виїхали до Кракова. Проживши у Львові майже чверть століття, бачивши тут усі лихоліття Другої світової, письменник так жодного разу й не повернувся до рідного, але такого драматичного для нього міста.

Андрій Павлишин розповів, що Львів став для нього "могилою всього його роду".

Живими залишилися тільки мати, батько й він. Всі інші десятки дядьків, тіток, дальших, ближчих, небожів, племінниць – загинули у вогні Шоа у Львові. Тобто Лему не було до кого сюди їхати.

Попри це, Львів був і залишається містом Лема. Бо саме це місто подарувало світові цього видатного футуролога та культового письменника-фантаста.

Про улюблені львівські місця видатного митця Станіслава Лема та теплі дитячі спогади в день століття письменника – в програмі "Вечір з Миколою Княжицьким".