Росіта разом із матір’ю Кароліною вижили завдяки військовим, які підняли їх у гелікоптер посеред затопленого ландшафту. Кадри, на яких новонароджене немовля все ще з пуповиною разом із матір’ю піднімають у повітря, стали символом тієї трагедії.
«Я думаю, що моя дитина відрізняється від інших дітей тим, що вона народилася на дереві, і тим, що це була Божа воля, щоб вона жила і пройшла через цю ситуацію», — згадувала мати.
Росіта все життя боролася з проблемами зі здоров’ям, серед яких анемія та туберкульоз. У лікарні вона провела понад два тижні, але вранці 12 січня її серце зупинилося.
Попри складне дитинство, Росіта виросла, закінчила середню школу в своєму селі Чібуту та п’ять років тому сама стала матір’ю. Однак її мрія навчатися на нафтохімічного інженера так і не здійснилася — урядова обіцянка профінансувати її освіту залишилася лише словами.
Росіта та її мати стали символами стійкості і виживання під час однієї з наймасштабніших катастроф в історії Мозамбіка. Їхня історія надихала світ і нагадувала про силу людського духу перед обличчям стихії.
Морські піхотинці 42-ї окремої бригади морської піхоти з позивними «Жук» і «Шахтар» провели понад 60 діб на спостережних пунктах, після чого їх змінили інші військовослужбовці. Про повернення бійців розповіли у 42-й окремій бригаді морської піхоти, пер...
У Японії існує явище, яке називають «плем’ям біля вікна» (madogiwa-zoku). Так називають переважно старших працівників, яких компанія фактично усуває від активної роботи, але продовжує виплачувати їм зарплату, передають Патріоти України. Йдеться передус...
