NASA могло знайти життя на Марсі ще 1976 року — і випадково його знищити

Понад сорок років тому людство вперше отримало детальні знімки поверхні Марса та результати перших біологічних експериментів безпосередньо на планеті. Йдеться про програму Viking program, у межах якої посадкові модулі здійснили приземлення влітку та восени 1976 року. Тоді ж з’явилися дані, які сьогодні знову викликають суперечки серед науковців, передають Патріоти України з посиланням на lflscience.

Один із ключових експериментів передбачав додавання до марсіанського ґрунту поживного розчину з радіоактивно міченим вуглецем. Логіка була простою: якщо у зразках є мікроорганізми, вони повинні переробити поживні речовини і виділити газ із радіоактивним вуглекислим газом. Під час першого тесту прилади зафіксували значне вивільнення саме такого газу. Крім того, після зволоження ґрунту спостерігали виділення кисню та зміни у концентрації CO₂.

Проте наступні експерименти не показали очікуваної динаміки, яка свідчила б про стабільний мікробний метаболізм. У підсумку команда місії дійшла висновку, що переконливих доказів наявності органічних сполук немає, а зафіксовані реакції могли бути результатом суто хімічних процесів або навіть забруднення із Землі.

Сьогодні ці висновки переглядають. Нове дослідження звертає увагу на відкриття, зроблені вже пізніше — зокрема місією Phoenix, яка виявила у марсіанському ґрунті перхлорати. З’ясувалося, що під час нагрівання такі сполуки можуть руйнувати органічні речовини, утворюючи хлоровані похідні. Саме подібні сигнали й зафіксували прилади «Вікінгів» у 1976 році.

Це породжує гіпотезу: можливо, органічні сполуки на Марсі все ж були, але їх знищили або змінили під час самого експерименту. Деякі дослідники припускають, що потенційні марсіанські мікроорганізми могли перебувати у стані глибокого спокою та активуватися лише за мінімальної кількості вологи. Якщо ж додати занадто багато води й тепла, це могло стати для них фатальним.

У межах нової моделі вчені навіть запропонували умовну форму життя — бактеріальний автотроф, здатний використовувати накопичений кисень і фіксувати вуглець при мінімальній вологості. Цю гіпотетичну форму назвали BARSOOM — за старою літературною назвою Марса з роману A Princess of Mars.

Втім, автори підкреслюють: це не доказ існування життя на Марсі, а лише спроба інакше інтерпретувати історичні дані. Дискусія триває, і остаточну відповідь можуть дати лише майбутні місії з поверненням зразків на Землю.

Історія з «Вікінгами» вкотре нагадує, що навіть дані півстолітньої давнини можуть отримати нове життя — варто лише подивитися на них під іншим кутом.