"Наші людиська, присаджені на все рускомірне, мають розуміти, що їхня шкідлива звичка має ще й економічний аспект", - Дроздов

"Історія про двох дівчат, які пішли в глупу ніч із маршрутки на знак протесту проти російського продукту в салоні, - це історія не стільки про водія чи правила перевезень, скільки про наше рідне, місцеве, дорогеньке бидло, яке їхало того вечора до Києва з Луцька", - пише у своєму блозі Остап Дроздов, передають Патріоти України, і продовжує:

"Мене не полишає думка про те, чому на весь салон не знайшлося жодної людини, яка не стала б на сторону дівчат, що поверталися з похорону хлопця, який життя своє поклав за право бидла бути бидлом.

Аби всоте не повторювати все те очевидне, що проситься на язик стосовно цього інциденту, я маю конструктивну пропозицію, як по всій країні можна давати собі раду з росмовним продуктом. Звісно, не при цій владі. Але нехай цю ідею беруть на щит усі політичні сили, які претендують на захист українців в Україні.

Акциз. Ось що я би ввів. Не лише алкоголь, не лише тютюн убиває – російське також убиває. І тому, на мій погляд, варто було б на державному рівні запровадити акциз на будь-який російськомовний товар.

На виході отримаємо ситуацію, коли вся україномовна продукція буде у півтора-два рази дешевшою за російськомовну. Підходиш до стелажа в книгарні і бачиш, що книга російською – удвічі дорожча. Підходиш до кіоску і бачиш, що журнал, газета чи календарик російською – удвічі дорожчі.

Підходиш до дисків із музикою і бачиш, що виконавці російською – удвічі дорожчі. І так в абсолютно всіх сферах. Україномовний продукт (будь-який) хай би став доступнішим і вигіднішим. А надходження від акцизу цільово спрямовувати на розвиток україномовного контенту в цій країні.

В умовах російсько-української війни, я вважаю, все російське є не менш шкідливим, аніж алкоголь і тютюн. Право себе отруювати – невід’ємне, але дороге. Наші людиська, присаджені на все рускомірне, мають розуміти, що їхня шкідлива звичка має ще й економічний аспект.

Тож акциз на всі росмовні продукти я б розцінював як прямий протекціонізм українського інтересу. Хочуть споживати ворожомовну продукцію – хай розкошеляться. Забороняти ніхто не стане. А от обкласти немалим акцизом – чому ні?".