Нація на межі вимирання? Депопуляція в Україні практично неминуча за будь-якого міграційного сценарію, - академік Лібанова

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова представила стратегію демографічного розвитку та дала прогноз можливого скорочення населення України, пояснивши, як цього уникнути Про це вона заявила в коментарі кореспондентці Еспресо Катерині Галко, передають Патріоти України.

Лібанова попередила про неминучість депопуляції в Україні, але водночас представила стратегію демографічного розвитку, яка передбачає комплексне розв'язання проблеми.

За її словами, ключовим елементом стратегії, зокрема, є стимулювання народжуваності.

"Традиційний блок - це створення умов, які б заохочували людей народжувати більше дітей. Йдеться, безперечно, не про час війни, ми маємо на увазі, що такі умови будуть після війни. Я з захватом ставлюся до тих людей, які зараз наважуються народжувати дітей, але я б ніколи не ризикнула когось вмовляти йти на такий крок", - зазначила вона.

Також, як стверджує Лібанова, планується запровадження заходів, спрямованих на зменшення передчасної смертності, зокрема, шляхом пропаганди здорового способу життя, профілактичних заходів та покращення доступу до медичної допомоги.

Одним із пунктів стратегії є розвиток міграційної політики.

"Величезний блок, безумовно, стосується міграції, причому ми усвідомлюємо, що навіть якщо нам якимось чином вдасться повернути всіх наших зовнішніх мігрантів до України, цього не вистачить. Не вистачить тому, що потенціал демографічного зростання вичерпаний", - зазначила науковиця.

За її словами, попри те, що повернення всіх українських мігрантів не вирішить проблему, стратегія передбачає залучення іноземної робочої сили, оскільки після війни очікується "економічний бум".

"Це важливо, тому що ми очікуємо на "економічний бум" після перемоги, і відповідно потрібна буде робоча сила. Будівництво, не тільки економічне, потребує робочої сили, яка наразі в нас у дефіциті. Дефіцит треба долати", - додала Лібанова.

Крім того, важливим блоком є підвищення якості життя.

"Якщо це буде так, то до України приїдуть не тільки люди, яких традиційно очікують, що їдуть з менш розвинених країн до більше розвинених, - ми розраховуємо, що завдяки винятковим умовам самореалізації сюди поїдуть і люди з європейських країн", - підсумувала вона.

Число українців за кордоном

Стосовно інформації, озвученої радником голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайлом Подоляком щодо 7,2 млн українців, які перебувають за кордоном, Лібанова заявила, що "такої цифри ще не бачила".

"Є близько 6 млн - цифра, яку дає верховний комісар із питань біженців. Однак щодо цього я маю сумніви, пов'язані з тим, що 1 млн 200 тис. вони дають по Росії. Хто знає, скільки наших людей (виїхало, - ред.) до Росії? Тим більше, що росіяни цю цифру оприлюднили перший раз в середині 2022 року, потім продублювали без змін у середині 2023 року", - пояснила вона.

За її словами, згідно з даними Євростату станом на середину серпня кількість українців, які перебувають за кордоном під дією тимчасового захисту, склала 4,2 млн.

"Якщо брати дані наших прикордонників, то за весь цей час виїхало на 2 млн більше, ніж виїхало", - зауважила науковиця.

Та відповідаючи на запитання щодо того, скільки саме людей повертаються, Лібанова також послалась на дані Прикордонної служби України.

"За липень і серпень трошки більше в'їхало, ніж виїхало. Не набагато, не можу сказати, що на мільйон, - на десятки тисяч, але різниця є, - зазначила вона, додавши, що зазвичай міграція найбільша в останні два літніх місяці, тоді як найменша - у лютому. - Їздять усі, це ж не тільки їдуть через війну. У відпустку їдуть, у своїх справах, їдуть по роботі".

Прогноз щодо скорочення чисельності населення України

Лібанова пояснила, що прогноз стосовно скорочення чисельності населення України до 2050 року до 25 мільйонів є лише приблизною оцінкою. За її словами, цей прогноз імовірний лише за певних сценаріїв розвитку.

"Якщо вони будуть абсолютно іншими, то і ситуація буде інша", - пояснила вона.

На питання, чи можливий для України сценарій, подібний до Китаю, де одна пара може мати лише одну спільну дитину, або, навпаки, сценарій, де буде обов'язковим мати хоча б одну дитину, науковиця висловила сподівання, що в нашій країні такого не станеться.

"Сподіваюся, що ніхто не буде лізти нам у ліжко й дивитися, чим ми там займаємося та наскільки ефективно, - підкреслила вона. - Я думаю, що якісь методи заохочення молоді народжувати більше дітей, безумовно, будуть, але для цього має бути більш розвинена система дитячих дошкільних закладів, післяшкільної освіти. Це має бути система гнучких графіків для того, щоб жінка реально могла поєднувати роботу і зайнятість. Це має бути зміна розподілу обов'язків у межах сім'ї... Ми говоримо, скажімо, не про відповідальне материнство, а про відповідальне батьківство, тому що це стосується обох батьків, а не тільки жінки".

Навіщо владі потрібен доступ до банкових транзакцій українців

Лібанова заявила, що для отримання точних даних про чисельність населення в Україні влада планує отримати доступ до банківських транзакцій.

За її словами, традиційні методи перепису населення, які використовували у 2014 році, включаючи використання даних про споживання електроенергії, хліба та води, а також супутникових знімків, не дали бажаних результатів.

"Нам було дуже важливо зрозуміти, скільки там залишилося людей. Не йшлося ні про стать, ні про вік, ні про освіту, ні про що, хоча б чисельність", - зауважила вона.

Науковиця також зазначила, що використання даних мобільних операторів хоч і дало певні результати, але не забезпечило повної картини, особливо в сільській місцевості.

"У селах ситуація інша, - пояснила вона. - Справа не тільки в наявності мобільного телефону, а й у вишках: як вони розташовані, яка дистанція між ними, як вони перекривають одна одну".

За словами Лібанової, доступ до банківських транзакцій допоможе компенсувати нестачу інформації та отримати більш точне уявлення про чисельність населення.

"Якби ми змогли поєднати в одну базу даних транзакційну інформацію й інформацію мобільних операторів (ми використовуємо дані трьох основних мобільних операторів, які практично накривають це все поле, Vodaphone, Київстар та Lifecell) аналогічно з банками (нам не треба інформацію від малих банків, лише найбільших - Ощадбанк, ПриватБанк і Монобанк, цього було б достатньо), ми б змогли компенсувати цим нестачу інформації", - підсумувала вчена.