Наука отримала підказку, яким шляхом подовжити людське життя до 200 років. Ключовий елемент виявили у гренландських китів

Американські дослідники виявили біологічний механізм, який може пояснювати виняткове довголіття гренландських китів — тварин, що здатні жити понад два століття. На думку науковців, це відкриття у перспективі може допомогти зрозуміти, як збільшити тривалість життя людини. Йдеться про дослідження, проведене в University of Rochester у США. Його результати опубліковані у журналі Nature, передають Патріоти України. Вчені з’ясували, що один із білків у тканинах гренландського кита допомагає клітинам значно ефективніше відновлювати пошкоджену ДНК.

Чому кити живуть так довго

Гренландські кити вважаються одними з найдовговічніших ссавців на планеті — їхній вік може перевищувати 200 років. При цьому ці великі тварини рідко страждають від раку чи інших вікових захворювань.

Такий феномен давно цікавить науковців. Адже чим більший організм, тим більше клітин він має, а отже — і більше шансів на небезпечні генетичні мутації.

Цю наукову загадку називають Парадокс Пето — явище, коли великі тварини не демонструють пропорційного зростання рівня онкологічних захворювань.

Білок, що захищає ДНК

У центрі нового дослідження опинився білок CIRBP — так званий холодоіндукований РНК-зв’язуючий білок.

Виявилося, що у гренландських китів його концентрація приблизно у сто разів вища, ніж у більшості інших ссавців. Саме цей білок допомагає клітинам ефективніше виправляти пошкодження ДНК і запобігати накопиченню мутацій.

Коли дослідники додали китову версію білка до людських клітин у лабораторних умовах, клітини почали точніше відновлювати ДНК і демонстрували менше генетичних пошкоджень.

Схожий ефект зафіксували і під час експериментів із плодовими мушками: генетично модифіковані комахи жили довше та краще витримували вплив радіації.

Чи реально людині прожити 200 років

Одна з авторок дослідження, біолог Vera Gorbunova, зазначає, що отримані результати демонструють принципову можливість збільшення тривалості життя людини.

Втім, науковці застерігають: поки що ці висновки базуються лише на експериментах із клітинами та тваринами. Доказів того, що такий механізм безпечно працюватиме в людському організмі, поки немає.

Несподіваний зв’язок із холодом

Цікаво, що білок CIRBP активується під впливом холоду. Під час експериментів людські клітини, охолоджені на кілька градусів нижче звичайної температури тіла, демонстрували кращу здатність до відновлення ДНК.

За словами дослідника Andrei Seluanov, теоретично короткочасний вплив холоду — наприклад, холодний душ або зимове купання — може стимулювати вироблення цього білка. Проте ця ідея поки що залишається лише гіпотезою і потребує додаткових досліджень.

Наразі команда науковців продовжує експерименти на мишах, щоб перевірити, чи здатне підвищення рівня CIRBP справді впливати на тривалість життя. Дослідники наголошують: головна мета таких робіт — не пошук безсмертя, а можливість продовжити здорове життя людини та зменшити ризики вікових хвороб.