Наукова версія: Що відбувається у свідомості, коли людина помирає

Фізикиня і професорка з нанотехнологій Марія Стрьомме з Уппсальського університету в Швеції висунула радикально нову теорію свідомості, яка може науково пояснити такі загадкові явища, як передсмертні переживання і телепатія. Згідно з її гіпотезою, свідомість не виникає з людського мозку, а існує як фундаментальне поле, подібне до будівельного блоку Всесвіту. Про це пише The Daily Mail, передають Патріоти України.

Свідомість як хвиля в океані

Професорка Стрьомме стверджує, що свідомість є настільки фундаментальною, як частинки чи енергія, які, відповідно до традиційної квантової фізики, виникають з вібрацій у базовому полі. Якщо це правильно, то індивідуальна свідомість є ілюзією розділеності.

Стрьомме пояснює цю концепцію, використовуючи природну аналогію. Вона вважає, що індивідуальна свідомість — це лише локалізоване збудження або конфігурація в межах універсального поля свідомості, «подібно до хвилі на поверхні океану». Коли людина помирає, її свідомість не зникає, а просто повертається у фонове поле. «Фундаментальний субстрат усвідомлення не починається і не закінчується тілом, подібно до того, як океан не починається і не закінчується з появою окремої хвилі», — пояснила професорка Стрьомме.

Пояснення телепатії та посмертних переживань

Теорія Стрьомме відкриває шлях для наукового дослідження явищ, які раніше вважалися псевдонаукою. Зокрема, вона може пояснити передсмертні переживання, під час яких люди бачать релігійні фігури або померлих родичів.

Якщо індивідуальне усвідомлення не генерується лише мозком, а є вираженням глибинного поля, то моменти, коли мозок пригнічений (наприклад, під час клінічної смерті), можуть дозволити «нетиповий доступ» до цього базового поля. Це також стосується таких психічних здібностей, як телепатія. Оскільки всі індивідуальні свідомості є частиною одного поля, інформація може передаватися між точками, нібито розділеними простором чи навіть часом.

Наукова перевірка теорії

Професорка Стрьомме закликає до «жорсткої науки», щоб перевірити її гіпотезу. Вона припускає, що якщо її теорія правильна, мозкові сканування людей у стані глибокої медитації чи «емоційної співналаштованості» повинні показати докази «синхронізації» їхньої мозкової активності з активністю інших людей.

«Можливість того, що свідомість є фундаментальною, недостатньо вивчена. Але це швидко змінюється. Ми досягаємо точки, коли постановка глибших питань про свідомість — це не філософія на узбіччі, а стає науковою необхідністю», — підсумувала Стрьомме.