Науковці поділились результатами нових досліджень, як домішок ДНК неандертальців у геномі сучасної людини вливає на імунітет

Як вже давно відомо генетикам, усі сучасні люди окрім негроїдної раси мають від 2% до 4% ДНК неандертальців. Вчені кажуть, що ці гени можуть послаблювати здатність імунної системи боротися з деякими хронічними вірусами. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Genome Biology and Evolution, передають Патріоти України IFLScience.

Раніше науковці виявили, що алелі неандертальців (варіанти успадкованих генів в однакових ділянках парних хромосом) посилюють захисну реакцію організму проти РНК-вірусів, які зазвичай спричиняють гострі локалізовані інфекції.

Однак ДНК-віруси часто перебувають в нашому організмі протягом тривалого періоду та спричиняють відтерміновані, системні та хронічні наслідки.

Науковці дослідили зв'язок між алелями неандертальців та вірусним навантаженням (об'ємом вірусу в організмі). Для цього вони використали дані британської біомедичної бази UK Biobank. Автори дослідження проаналізували вірус Епштейна-Барр (герпесвірус людини 4-го типу), вірус герпесу людини 7-го типу та три різновиди торк-тено-вірусів (torque teno viruses).

Усі вони можуть перебувати в організмі людини протягом багатьох років, при цьому не даючи жодних симптомів. Науковці стверджують, що рівень вірусного навантаження є надійним показником того, наскільки ефективно імунна система стримує розмноження цих патогенів.

Вчені виявили, що наявність неандертальської ДНК пов'язана з вищим вірусним навантаженням для всіх п'яти вірусів. Вони визначили 18 генетичних ділянок, де архаїчні алелі особливо тісно пов'язані з підвищенням навантаження.

Більшість із цих ділянок виявили в головному комплексі гістосумісності (MHC) – групі генів, що кодують білки на поверхні клітин, які допомагають імунній системі розпізнавати та знищувати інфіковані клітини.

Ще два скупчення алелів виявили на 17-й хромосомі. Один гаплотип (група успадкованих генів) денисівців у MHC також пов'язаний із вищим вірусним навантаженням.

"Наші результати свідчать про те, що варіанти генів, успадковані від неандертальців, можуть не забезпечувати ефективного захисту від деяких ДНК-вірусів у сучасних людей. Це разюче контрастує з раніше виявленими позитивними ефектами цих варіантів щодо захисту від РНК-вірусів", – сказав співавтор дослідження Майкл Даннеманн.

За словами вчених, причиною може бути те, що неандертальці були пристосованими до боротьби з вірусами, які існували під час палеоліту. Ймовірно, вони дуже відрізнялися від сьогоднішніх. Генетичні варіанти, які були корисними в боротьбі з давніми патогенами, можуть бути неефективними проти сучасних вірусів.

"Спрямованість впливу на вірусне навантаження ДНК-вірусів, яку ми спостерігаємо в цьому дослідженні, не обов'язково відображає ситуацію, що існувала десятки тисяч років тому серед неандертальців, коли поширювалися інші штами вірусів", – пишуть автори дослідження.

Оскільки архаїчні гени, ймовірно, краще пристосовані до боротьби з РНК-вірусами, ніж з ДНК-вірусами, вчені припускають, що неандертальці були пристосованими саме до протидії вірусам першого типу.

"Наші результати можуть свідчити про те, що імунна система неандертальців була оптимізована для боротьби з гострими, а не хронічними інфекціями", – підсумовують науковці.