Науковці спрогнозували, як природа перетворить один з найбільших мегаполісів світу, Нью-Йорк, на дикі джунглі

Нью-Йорк звикли називати містом, яке ніколи не спить. Але що станеться, якщо його мешканці раптово зникнуть? Без автівок, без світла у вікнах і без людського контролю мегаполіс почне змінюватися вже за лічені дні — і зрештою перетвориться на дикий ліс із хижаками, передають Патріоти України.

Вчені, архітектори та урбаністи змоделювали сценарій, за яким природа крок за кроком повертає собі Нью-Йорк. Про це йдеться, зокрема, у подкасті Ask Us Anything від видання Popular Science.

Перший тиждень: темрява і вода

Без людей міська інфраструктура виходить з ладу майже миттєво. Уже за кілька днів перестає працювати енергомережа — і Нью-Йорк поринає в повну темряву.

Зникає світлове забруднення, і над Мідтауном уперше за століття стає видно Чумацький Шлях.

Найшвидше постраждає метро. Щодня насоси відкачують із підземки близько 50 тисяч кубометрів води. Без електрики тунелі почнуть затоплюватися практично одразу. Першими «мешканцями» підземель стануть щури, таргани та голуби.

У квартирах без опалення й кондиціонерів температура почне різко змінюватися. Уже за тиждень на стінах з’явиться пліснява.

Перші 10 років: бетонні джунглі

За місяць газони Центрального парку перетворяться на дикі луки, а за рік почнеться поступове руйнування міської інфраструктури.

Першими не витримають старі однокамерні вікна — скло тріскатиметься й випадатиме. Вода проникатиме всередину будівель, перетворюючи квартири на вологі парники. На висоті десятків поверхів фактично виникатимуть болота — ідеальні умови для комарів, грибка та навіть змій.

Асфальт почне руйнуватися через цикли замерзання і танення. З тріщин проростатимуть дерева, зокрема платани, які швидко захоплять дороги й паркінги.

50 років: ведмеді на Мангеттені

Через пів століття у місті сформується нова екосистема, якої раніше не існувало.

Будинки обплетуть ліани та отруйний плющ. Парки заселять олені, кролики й дикі індички, а слідом за ними з’являться хижаки — койоти, рисі й навіть чорні ведмеді. Соколи та орли гніздитимуться у порожніх офісних вежах.

Мангеттен поступово перетвориться на дику територію, де людина більше не є головним видом.

100 років: падіння гігантів

Парадоксально, але найсучасніші хмарочоси виявляться найвразливішими. Будівлі зі скляними фасадами та тонкими сталевими каркасами почнуть руйнуватися через корозію: вода проникатиме всередину, і конструкції гнитимуть зсередини.

Натомість старі символи міста — Емпайр-Стейт-Білдінг або Крайслер-Білдінг — можуть простояти ще 50–100 років. Їх зводили з великим запасом міцності, використовуючи масивну кладку й важкі сталеві рами.

Кінець міста — початок лісу

Зрештою Нью-Йорк стане справжнім лісом із деревами заввишки до 30 метрів. Бетон поступово розчиниться, а парки перетворяться на болота з бобрами та черепахами.

Втім, окремі сліди цивілізації можуть зберегтися на тисячоліття — наприклад, мармурові леви біля Публічної бібліотеки або купи цегли, що стануть мовчазним пам’ятником зниклому людству.